Над Вифлеємом заблисла зоря,
Ясне світло сипле дугою,

Світам віщує вже кінець горя,
А прихід царства миру, спокою. (2)

Йде за звіздою пастир убогий,
Тремтяче серце в нього питає:

Де народився Господь могучий,
Що Йому славу ангел звіщає? (2)

Йде аж зі сходу цар за звіздою,
Минає ріки, минає моря,

А серце б'ється із неспокою:
Кому се світить та ясна зоря? (2)

А зоря світить, б'є блиск чудовий,
Горить у світлі стайня убога,

Як знак великий тайни любови,
І милосердя для нас у Бога. (2)