Святий Теодозій (Феодосій) Печерський - давньоруський святий, преподобний монах, один із основоположників чернецтва в Київській Русі, видатний церковний і політичний діяч другої половини XI ст. Був ігуменом першого руського Києво-Печерського монастиря. Відзначився у історії Церкви благочестивим святим життям, просвітницькою діяльністю, розвитком книгописання на Русі-Україні, багато постарався для розвитку Києво-Печерського монастиря, а нині - Лаври. Після його смерті Господь вчинив нетлінними його мощі, і за його посередництвом чинив численні чуда.

У вісімнадцятий рік після смерті преподобного Теодозія здійснилося перенесення його нетлінних мощей з печери у Лаврську церкву. У 1091 році братія святої, великої і чудотворної Печерської Лаври, зібравшись, разом зі своїм ігуменом Іоаном, одностайно вирішили розкрити місце поховання преподобного Теодозія і перенести його святі мощі в соборний Успенський храм.

Знайти святі мощі було доручено преподобному Нестору Літописцю, який згодом описав їх віднайдення.

За три дні до свята Успіння Пречистої Пресвятої Богородиці ігумен Іоан відвів преподобного Нестора до печери преподобного Теодозія. Оглянувши печеру, вони визначили місце, де потрібно копати. Ігумен обителі заборонив преподобному Нестору повідомляти братію про розкопки, поки святі мощі не будуть знайдені. В допомогу йому отець ігумен дозволив узяти, кого він захоче.
Розкопавши землю, вони побачили святі мощі, що були нетлінні. Всі суглоби були цілі, обличчя світле, очі відкриті, вуста зімкнуті.

Відкриття святих мощей преподобного Теодозія ознаменоване було чудовими знаменнями і Божими чудесами.

Вночі, коли розкопували могилу преподобного, багато хто бачив незвичайно променисте світло над печерою Теодозія, що поширювалося над великою Лаврською церквою, куди були перенесені його святі мощі. Дивне знамення бачив в цю ніч єпископ Володимирський Стефан, який в 1074-1078 роках був ігуменом Печерського монастиря. Він знаходився тоді в Києві у Кловському монастирі і знав про скоре перенесення святих мощей преподобного Теодозія.

У ніч, коли ігумен таємно з невідомим йому братом переніс чесні мощі преподобного, в монастирі Печерському не спали два брати, вартуючи, і дивилися вони у напрямку до печери. Коли ударили до утрені в церковні дзвони, вони відмітили, що три стовпи, у вигляді якби променистих дуг, постоявши над печерою преподобного Феодосія, перемістилися на гору великої церкви, куди преподобний мав бути перенесений. Це бачили також інші ченці, що йшли до утрені в церкву; бачили і в самому місті багато з благочестивих громадян.

14 серпня, до свята Успіння Пречистої Пресвятої Богородиці, зібралися єпископи Переяславський Єфрем, Володимирський Стефан, Чернігівський Іоан, Юрієвський Марін і Антоній Полоцький, а також ігумени багатьох монастирів з ченцями і безліччю мирян, і перенесли мощі преподобного Теодозія з належними почестями у приготоване місце праворуч притвору Успенського собору обителі.

Від гробниці преподобного Теодозія Господь зціляв хворих і безліч тих, що приходили туди помолитися Богові та віддати честь мощам святого Теодозія.

Чимало сучасних - доволі красномовних і характерних подій та ознак довкіл нас - як в Україні, так і по всьому світі, - яскраво свідчать про те, що ми, дуже схоже, проживаємо вже "в останні роки" і "в останні дні" (Єз.38:8,16) Історії спасіння людського роду, коли дуже щільно диявольсько-демонічна "ось, темрява землю вкриває, а морок - народи" (Іс.60:2). Тим паче, "бо зійшов диявол до вас у великій люті, знаючи, що небагато йому залишається часу" (Одкр.12:12). Й попри все оце, саме в нашу цю добу, зрештою, неодмінно незабаром має здійснитися, зокрема, і та Божа обітниця, що "ось, Я... більше не віддам вас на наругу [іншим] народам. І того ворога, хто прийшов з [крайньої] півночі, віддалю від вас, і вижену в землю безводну і порожню... і піде від нього сморід, і підніметься від нього смердота, оскільки він багато наробив зла" (Іоїл 2:19,20; Єз.39:2).

І тоді всі ці наші - всесвітньо відомі вітчизняні святині Господні, котрі ще дотепер перебувають у чужих руках, знову повернуться до свого народу. І тоді з новою силою "над тобою засяє Господь, і слава його явиться над тобою" (Іс.60:2). І, як наголошує пророче Слово Боже, що не тільки (в тому часі) "Я пошлю вам [подостатком] хліб і вино і єлей, і будете насичуватися ними" (Іоїл 2:19).

Але головне:"і буде у той день", що "ось з-під порога [відродженого Божого] храму", котрий "назветься домом молитви для всіх народів", - "з-під правого боку храму, з південного боку жертовника" Святим Духом вельми потужні й благодатні "живі води потечуть" - Божої милості та любові, зцілення (духовного й фізичного) і спасіння. Причому, "половина їх до моря [багатьох народів] східного і половина їх до моря [багатьох народів] західного: влітку й узимку так буде". І всюди й скрізь "там, де пройде ця вода, оздоровить усе, і де пройде той потік, усе буде жити". А "біля потоку по берегах його, з того й іншого боку, будуть рости всякі фруктові дерева, які приносять їжу: листя їх не будуть в'янути, і плоди на них не будуть виснажуватися; кожен місяць будуть [дуже рясно] визрівати нові, тому що вода для них тече зі святилища; плоди їхні будуть уживані в їжу, а листя на лікування" (Зах.14:8; Єз.47:1,9,12).

За заступництвом святого Теодозія Печерського молімося до всемогутнього, премилосердного і справедливого Бога-Творця, щоби на нашій землі в повноті здійснилися всі ці Його обітниці. Але найперше - як необхідна засаднича умова для їх належного виконання - що от потужно й благодатно "виллю від Духа Мого на всяку плоть" (Іоїл 2:28). Й унаслідок чого в Україні - серед різного іншого - відбудеться, передусім, правдиве, у щирому скрушенні і смиренні сердець, загальносуспільне покаяння, євангельське духовне пробудження і навернення до Господа. Амінь.