Змалку Преподобний Сисой полюбив Бога прийняв свій хрест і вирушив за Господом. Постячи звершував подвиги в єгипетських пустелях, життям своїм уподібнювався до ангелів – покорою і молитвою перемагав полки невидимих ворогів. Місцем його подвигів була гора-пустеля, де здійснював чуда преподобний Антоній Великий, що його наслідував блаженний Сисой. За свою смиренність він сподобився такої благодаті від Бога, що міг воскрешати мертвих.
Один благочестивий чоловік вирушив на гору Антонієву по благословення до Преподобного Сисоя і взяв з собою сина. Так трапилося, що в дорозі дитина померла, але побожний батько не засмутився, а з вірою поніс його тіло до старця. Ввішовши в келію преподобного, він впав перед ним на коліна, а тіло поклав так, що, здавалося, дитя також просить благословення. Після того, як старець помолився і благословив гостей, мирянин вийшов, залишивши тіло. Старець не помітив, що дитина мертва і вирішив, що вона чекає благословення, тому і промовив:
- Дитя, встань і вийди звідси.
І так і сталося. Дитина ожила і пішла за батьком. Коли ж мирянин побачив сина, повернувся до старця подякувати йому. Преподобний усвідомив, що воскресив мертвого і дуже засумував, бо не хотів слави чудотворця. Тому він наказав їм не розповідати нікому про чудо аж до смерті його.
Був у нього учень на ймення Аполос, якого диявол спокушав саном священика. Уві сні з’являлися йому біси в образах святителів, які здійснюють над ним єпископську хіротонію. Прокинувшись зі сну, він благав Сисоя, аби той наказав йому йти в місто і прийняти рукопокладання на священика від архієрея. Але старець заборонив йому це робити і закликав не шукати сану над своє достоїнство. Повсякчасні настанови і повчання засмучували Аполоса і він вирішив таємно втекти до родичів в Олександрію і там прийняти хіротонію.
Коли Аполос мандрував, дорогою зустрів його біс в образі височезного чоловіка. Він був голий з огидним обличчям, товстими губами і залізними нігтями. Він одночасно був схожий на чоловіка, жінку і тварину і несказанно жахливо смердів. Біс кинувся Аполосу на шию, обвив її руками і часто цілував. Нажаханий Аполос осіняв себе знаком хреста і виривався, але біс промовив:
- Навіщо втікаєш від мене? Знай, що ти мій і я люблю тебе, бо ти виконуєш волю мою. Саме тому і я прийшов – аби виконувати всі твої бажання.
Аполос не міг більше терпіти таких смороду та безсоромності тому звів очі свої до неба і голосно промовив:
- Боже, молитвами отця мого Сисоя, допоможи мені і визволи мене од цієї напасти.
Біс трошки відступив, перетворився в красиву голу жінку і сказав:
- Підійди і задовольнися, бо ти часто заспокоював мене своїми думками. Я хотів зробити тебе священиком і єпископом, але молитви Сисоя відганяють мене від тебе.
І біс став невидимим. Дуже наляканий, Аполос повернувся до старця і, припадаючи до ніг його, щиро розкаявся в тому, що сталося і просив прощення. Також і братії він розповів, як страждав він в обіймах диявола і як допомогло йому заступництво Сисоя.
Преподобний Сисой прожив у пустелі 60 років. Коли наблизився час його смерті, обличчя його стало світлим-світлим і він бесідував з соньмами святих та апостолами і ангелами, які прийшли по його душу. Преподобний просив їх дати йому можливість покаятися. Братія одноголосно промовила, що він святий і йому нема в чому сповідатися. Після цього обличчя його стало ще світлішим і він віддав дух Господеві. Так Преподобний Сисой завершив своє земне життя і переселився у життя вічне. Амінь.