У кожному ділі, хоч би здавалося марне, бережися надмірності й легковаження. Усе роби, немов на Божих очах (св. Василій Великий, А.Б. 2).
З усією старанністю пильнуймо, щоб наше серце Не відпало від гадки про Бога і не сплямило пам'яті Божих чудес примарами пустих речей. Бережімо в пам'яті безнастанну й чисту гадку про Бога, витиснену на наших душах, мов незатерту печать. Так дійдемо до Божої любові, яка буде нас спонукати до виконування Божих заповідей, а сама, через виконування заповідей, буде несхибно й постійно піддержувана (св. Василій Великий, ШПр. 5).
Якщо будемо старатися сумлінно чинити кожне діло згідно з Божою волею, тим самим завжди будемо злучені з Богом безнастанною пам'яттю про Нього... Усе, що робимо, робімо наче на Божих очах. Кожна наша гадка нехай буде такою, наче б її Бог оглядав. Таким чином будемо мати постійний Божий страх й ненависть до гріха (св. Василій Великий, ШПр. 5).
Бог тоді перебуває в душі, коли пам'ятаємо про те, що Він у нас самих присутній. Так ми стаємо Божим храмом, коли тривалість тієї пам'яті ніколи не переривається земними думками, і коли пристрасті несподівано не каламутять розум; коли той, хто любить Бога, все покидає і тільки до Нього звертається; коли викидає з серця пристрасті, що тягнуть до нестриманості і триває в ділах, що ведуть до чесноти (св. Василій Великий, Лист 2).
Кожен повинен вважати на власну роботу та зі запалом нею займатися, неначе на Божих очах, з ревністю і з посиленою увагою сповняти бездоганно своє діло (св. Василій Великий, ШПр. 41).
Розсіяння походить з безділля розуму, не зайнятого потрібним. А це походить з браку віри у присутність Бога, що досліджує людське серце (св. Василій Великий, КПр. 21).
Християнин повинен мати поняття й думки, достойні свого небесного покликання і вести життя, достойне Євангелія. Християнин не повинен нікому дозволити відтягнути себе від пам'яті про Бога, про Божу волю і Божий суд (св. Василій Великий, Лист 2).
Не треба робити крику ані давати жодного знаку чи руху, з якого пізнається гнів або забуття на Божу присутність (св. Василій Великий, Лист 22).
Як можна не гніватися? - Думаючи завжди, що Бог всевидючий і Господь всюдиприсутній дивиться на нас. Бо як підданий відважиться в очах царя творити щось йому немиле? (св. Василій Великий, КПр. 29).
Як перестати вгоджувати людям та не зважати на людські похвали? - Переконанням про Божу присутність, намаганням з усієї сили догодити Богові та гарячим бажанням євангельських блаженств. Бо хто ж так забувається, щоб в очах пана зневажати його, щоб вподобатися співслузі та стягати на себе засуди? (св. Василій Великий, КПр. 34).
Як лінивий може стати ревним у виконуванні Заповідей? - Переконанням про присутність Господа Бога, що бачить все; вірою в погрози лінивим та надією великої заплати від Бога (св. Василій Великий, КПр. 37).
Як зберегти зосередження на молитві? - Переконанням, що Бог перед тобою. Бо, коли хтось, дивлячись на зверхника й настоятеля і розмовляючи з ним, дивиться на нього уважним оком, то наскільки більше той, хто до Бога молиться, повинен мати свою увагу звернену на того, хто досліджує серця й утроби (св. Василій Великий, КПр. 201).
Чи можна завжди і всюди бути зосередженим, та як до цього дійти? - Не треба ані на хвилину звільняти душі від думки про Бога, Божі діла й Божі дари, від безустанної віри й подяки за все (св. Василій Великий, КПр. 202).
Чому постійно не пам'ятаємо про Бога? - Бо забуваємо про Божі добродійства і стаємо невдячними супроти Добродія (св. Василій Великий, КПр. 294).
Як навчитися повного зосередження і в який спосіб оберегтися від розсіяння? - Нехай кожний сам у собі розважить як він поводиться у присутності інших, хоч би й рівних йому: як намагається бути бездоганним, коли стоїть, ходить, в будь-якому русі чи в бесіді. Як стараємося показати себе перед людьми, так само, навіть і краще, ми повинні поводитися, коли переймемось гадкою, що маємо перед собою Бога, який на нас дивиться (св. Василій Великий, КПр. 306).
Куди б ти не пішов, що б ти не робив, чи то в темряві чи вдень, Боже око тебе стереже... Ніхто не сховається від Нього. Ані темнота, ані мур, - ніщо не є перешкодою для Божого ока. «Він, що сотворив серця всіх, вважає на всі їхні діла» (св. Василій Великий, Гомілія Пс. 32).
Постійно пам'ятати про Бога - це річ побожна. І для душі, що любить Бога, не є воно заважко (св. Василій Великий, Про віру).
Нема нічого гіршого, як забувати про Бога. Через постійну пам'ять про Бога залишають душу погані пристрасті, немов лиходії перед воєначальником. Тоді душа стає чистим мешканням Святого Духа. А де немає пам'яті про Божу присутність, там панує темрява зі своїм поганим сопухом, і там довершується всяке лихе діло (св. Єфрем Сирійський, Про чесноту).
Одного разу хтось запитав преподобного Антонія: «ІЦо маю робити, щоб подобатися Богові?». Антоній відповів: «Три речі скажу тобі: куди б ти не пішов, завжди май Бога перед своїми очима; що б ти не робив, роби згідно з Святим Письмом; де б ти не перебував, не міняй скоро місця. Ці три речі виконуй, і будеш спасенний» (Вислови Отців пустині).
Завжди пам'ятай про Бога, і небом стане твій розум (Ніл Синайський, Добротолюб'я).
Що б ти не робив, - пам'ятай про всюдиприсутність Божу. Він справді всюдисущий. Чи приймаєш поживу, чи лягаєш спати, чи гніваєшся, чи щось крадеш, чи любуєшся приємністю, або щось інше робиш, - згадай про Бога, і ніколи не будеш сміятися, ані не запалаєш гнівом (св. Іван Золотоустий, Гомілія 8, на Фил. 2:12-16).
У Бога все перед очима: те, що було, і те, що є, і те, що буде. Для людини такий розділ існує в часі: одне поперед, а інше позаду. Для Бога все зливається в одно, і все тримається у Божому умі (св. Григорій Богослов, Слово 4).
Біймося великого Ока, яке бачить і під землею, і у глибинах моря. Все бачить, що криється у людській душі. Перед Ним час - ніщо. Для Бога - все теперішнє. Тож, хто міг би скрити від Нього своє беззаконня? Де ми сховаємося останнього дня? Хто нам тоді допоможе? Куди подіємося від Божого Ока, коли діла всіх виявить очищувальний вогонь, що пожирає легке й сухе єство гріха? (св. Григорій Богослов, Про себе самого).
Тлумачення скорочень: А.Б. - Аскетична Бесіда; КПр. - Коротші Правила; МПр. - Моральні Правила; ШПр. - Ширші Правила
З книги "Перлини Східних Отців"
Якщо Вас зацікавили повчання радимо придбати книгу