Що такс святість? - Це цілковите й безустанне віддання себе Богові та намагання подобатися Йому думкою та бажанням (св. Василій Великий, КПр. 53).
Змагайся до якнайдосконалішого життя, збирай якнайбільше заслуг, щоб ти знайшов заховані скарби в час біди (св. Василій Великий, А.Б. 2).
Якщо Божий муж хоче бути досконалий, то в кожній заповіді він повинен досягти досконалості... бо в Божому законі не приймається в жертву навіть і чистої тварини, коли вона пошкоджена (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
Старання про внутрішню людину - це справа першорядної ваги (св. Василій Великий, Напоумлення до св. Хрищення).
Через святість ми маємо любов до Святого Бога. Якщо ж завжди бажаєш бути сином всесвятого Бога, то хай святість прийме тебе за свого сина (св. Василій Великий, Гомілія 13, наПс. 28:1).
Вибрати спосіб життя, згідно з Євангелієм, може кожний, але мало тих, які б виконали все, до найменших подробиць, що в ньому написане. А для того треба, щоб вони користувалися й опанованою мовою, і щоб працювали руками з тією думкою, щоб лише Богові подобатися... До того слід додати ще скромність в одежі, обережність в розмові з чоловіками, в їжі поміркованість... Всі ці речі - малі, але, щоб їх виконати, потрібно великого зусилля, в чому ми, без найменшого сумніву, переконуємося (св. Василій Великий, Лист 133).
Тому прошу й заклинаю вас: Хай ваші переконання та бажання будуть достойні небесного поклику. Живіть відповідно до Христового Євангелія, в надії на вічне життя і небесне царство, приготоване всім, що зберігають заповіді Бога й Отця за Євангелієм всесвятого Бога, Ісуса Христа Господа нашого у Святому Дусі і правді... Поводьтеся за правилами Святих (св. Василій Великий, Про віру).
Ми повинні вибрати тільки небесний скарб, щоб у ньому було й наше серце. Бо написано (Мт. 6:21): «Де є скарб твій, там буде й серце твоє» (св. Василій Великий, ШПр. 8).
За Божою благодаттю ми зібралися тут в ім'я Господа нашого Ісуса Христа. А маємо всі - і ви, і я - ту саму мечу: святість життя (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
На який же час відкладаємо послух для Христа, що кличе нас до свого небесного царства? Чи ж не пробудимося, чи ж не воскреснемо із земного життя до євангельської святості? (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
Плоди належать тому, чиї були старання і труд. Тільки переможцям належать честь, вінки. Хто кладе вінок перемоги на голову того, хто навіть не став до бою? А в цім бою замало перемогти; тут конче треба «законно боротися», як каже Апостол (2 Тим. 2:5). А це означає, з наказаних речей найменшої не опустити і робити все, як наказано (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
Діяння повинно відповідати меті і нічого не досягається невідповідними засобами. Ліплячи горшки, ніхто не стане мосяжником, ані грою на флейті атлети не здобувають переможних вінків. Кожна мета вимагає окремого й відповідного зусилля і праці (св. Василій Великий, ШПр. 5).
Коли той, хто визнає досконалість, святість життя, занедбає щось невелике зі своїх обов'язків, відразу всі це помічають, усі це йому закидають (св. Василій Великий, ШПр. 22).
Кожний на своєму місці повинен виявляти невтомну ревність і виконувати слово Апостола (Рим. 12:11): «У ревності не будьте ліниві» (св. Василій Великий, ШПр. 24).
Нічим не можна легковажити, навіть малим (св. Василій Великий, КПр. 4).
Тлумачення скорочень: А.Б. - Аскетична Бесіда; КПр. - Коротші Правила; МПр. - Моральні Правила; ШПр. - Ширші Правила
З книги "Перлини Східних Отців"
Якщо Вас зацікавили повчання радимо придбати книгу