Святі отці про Матір Божу - БогородицюЯк на початку дівственна земля на слово Боже видала нам рай, не прийнявши в себе насіння, так і Діва, не неприйнявши в себе чоловічого сімени, зродила нам Христа. І коли єврей запитає тебе: "Як родила Діва?" то скажи йому: " Як дівственна земля зродила ті чудесні дерева"

(св.Іван Золотоустий, Чому перший чоловік названий Адамом?)

А коли Христос прийшов крізь чисту, дівственну, незнавшу мужа, богобоязну, непорочну Матір, без подружжя і без батька, і оскільки Йому треба було родитися, то Він очистив жіночу природу, відкинув гірку Єву і тілесні закони, повеликим уставам літера уступила духові, і стала явною благодать. Тоді засяяло для людей світле дівицтво, увільнене від світу і яке звільняє від себе немічний світ. Воно настільки вище понад подружжя і життєві зв'язки, наскільки душа душа вища від тіла, а небо від землі.

(св. Григорій Богослов, Похвала дівицтву).

Боже Слово родиться для нас: починається у чистій Діві і приходить на світ Бог, правдивий Бог і чоловік, що спасає мене всього; син, якого можна бачити і розумом сприйняти 

(св. Григорій Богослов, проти Аполінарія).

Сьогодні Марія стала для нас небом, яке Бога носило, бо  внеї увійшло і замешкало в ній найвище Божество. В ній Воно зробилось малим, щоб нас зробити великими. В ній Воно нам виткало одіж ласки і спасіння 

(св. Єфрем Сирійський, Проповідь на Христове Різдво).

Багато імен має Марія і мені приємно ними її називати. Вона - нове небо , бо  вній Цар царів мешкав. У неї Він увійшов і прийшов на світ, подібний до неї формою і видом. Марія - це виноградна лоза, що в надприродний спосіб видала виноград як плід. Вона - джерело, з якого б'є жива вода для спраглих, і ті, що п'ють її, видають стократний плід

(св. Єфрем Сирійський, Проповідь на Христове Різдво)

Того, кого носять Херувими, носили руки Марії ; Бога, якого всесвіт не може охопити, могла носити Марія. Цар перед яким тремтять ангели, вогненні духи, лежить при грудях Дівиці, і Вона, обіймаючи Його голубить як дитину. Небеса - це трон Його слави, а Він сидить на колінах Марії. Земля - це підніжок Його ніг, а Він як дитина ходить по ній

(св. Єфрем Сирійський, Проповідь на Христове Різдво).

Пресвята Богродиця і Діва Марія - непорочний клейнод дівицтва; духовний рай другого Адама; місце, де з'дналися обидві природи; святкове місце на угоду відкуплення; весільна світлиця, в якій слово поєдналося з тілом; одухотворений кущ природи, що його не спалив вогонь Божого народження... Марія - це слугиня і Мати, Діва, небо, єдиний Божий поміст до людей

(св. Прокл, На Собор Пресвятої Богородиці)

Найдавніша молитва до Марії - Під твою милість прибігаємо,- як свідчить єгипетський папірус, опублікований 1938 року, - походить з кінця III або початку IV cт., тобто ще перед Ефеським собором (431р.). У цій молитві Марія вже має титул: Богородиця. 

Радо дивлюсь на Собор Святих Отців, на який усі радо прибули, покликані Пресвятою Богородицею, Приснодівою... Славимо Тебе, пресвята таїнственна Тройце, яка зібрала нас у цім храмі Богородиці Марії. Радуйся Маріє, Богородице світильнику, що не згасає, короно дівицтва, жезле правдивої віри, святине незнищима, посудино для Необнятого, Мати й Діво... Радуйся, бо Ти обняла Необнятого у святому й дівичому, материнському лоні. Тобою прославляється Пресвята Тройця; задля тебе почитаємо хрест з пошаною, і його величає цілий світ; задля тебе радіє небо і веселяться ангели і архангели; Тобто впале створіння приймається до неба ... Що ще більше маю сказати?

(cв.Кирило Олександрійський, Гомілія на честь Богородиці).

Ми проповідуємо Пресвяту Діву як Богородицю у справжньому та правдивому значенні. Бо, як той, хто з неї народився, є правдивим Богом, так і та є правдива Богородиця, що породила правдивого Бога, який з неї  взяв тіло... Тому слушно і правильно звемо Святу Марію Богородицею. І це окреслення обіймає цілу таємницю Божого діла спасіння. Бо, якщо Мати є Богородицею, тоді Той, хто з неї народився, є правдивий Бог і чоловік.

(св. Іван Дамаскин, Виклад православної віри)

 Я кличу до Тебе: Радуйся благодатна! Бо Ти більше як інші створіння була наділена ласкою. Подавця цієї радості й ласки я пізнаю і бачу в Тобі. Тому до мого вітання я додаю: Господь з Тобою... Без сумніву, вже багато людей були перед тобою освячені, однак ніхто не був такою ласкою наповнений, як Ти; нікого так не величали щасливим, як Тебе; ніхто не був так освячений, як Ти; ніхто такий ясніючий, як Ти, ніхто не стояв та близького Бога, як Ти; ніхто не був наділений  так щедро Божими дарами, як Ти; ніхто не отримав стільки Божої ласки, як Ти

(св.Софроній, проповідь на Благовіщення).

Сьогодні сповнився від віків поставлений план спасіння роду. Сьогодні являється з Отцем відвічне Слово як людина, плід тіла в дівичому лоні. Сьогодні той, хто нероздільно спочиває на серці Отця, замикається в лоні Дівиці. Сьогодні небесний стає також земним. Він не позбувається свого Божества, але залишається тим, ким був, і буде тим, ким не був. Той, що колись створив Адама з землі, одягається сьогодні своїм створінням... Сьогодні земля, що через терня здичавіла, через відвідини Слова ушляхетнилась. Сьогодні чоловік, що через плід був прогнаний з раю, через  появу Господа назад покликаний і знову заведений у рай.

(св. Авраам з Ефесу, Проповідь на Благовіщення).

Слово було Богом, Воно також стало людиною. А тому, що Воно тілесно народилось, то задля Його воплочення потрібно, щоб та, яка Його народила, була Богородицею. Бо коли Вона не породила Бога, то без сумніву, не може бути названий Богом Той, хто з Неї народився. Коли ж Святе Письмо називає Його Богом, то Вона народила Бога, що став людиною. Коли ж Він не міг інакше стати людиною, як тільки через народження від жінки, то як  можливо, щоб  не була Богородицею та, що Його народила ?

(cв.Кирило Олександрійський, Заява щодо воплочення).

Мене дивує, що декому неясно, чи можна Пресвяту Діву називати Богородицею чи ні. Коли ж Господь наш Ісус Христос є Богом, то якже не може бути Богородицею Пресвята Діва, що Його породила?

(св. Кирило Олександрійський, Перший лист до єгипетських монахів).

Ми визнаємо цю Дівицю за Божу Матір і врочисто святкуємо  по всьому світі Її Успіння. Однак, ми не називаємо Її богинею. Ми далекі від того, а поганське базікання - прості видумки. Ми признаємо також Її смерть, але визнаємо Її за Матір  воплоченого Бога

(св. Іван Дамаскин, на Успіння).

Не маємо іншого довір'я, крім того, що його черпаємо від Тебе, Діво найпокірніша.

(св.Єфрем Сирійський, Проповідь про Пречисту .діву Марію).

Через діву колись диявол умертвив Адама, через Діву Христос переміг диявола

(св. Іван Золотоустий, Похвала мучениці Дросиді).

Христос із зоряного неба появився на землі в людському тілі і став людським сином через Непорочну Матір-Діву, щоб пречистим своїм народженням виповнити закон людства.

(св. Григорій Богослов, Повчальний лист до Геленія).

  Багато людей тримається і такого навчання, що з дівичого лона вийшов Божий Чоловік, що його Дух зробив храмом великого Бога, будуючи чистий храм, а Хрисос - це храм Слова

(св. Григорій Богослов, До Немесія).

Сьогодні земне небо одягнене в одіж нетління, переноситься до ліпшої, вічної оселі. Сьогодні духовний Богом освітлений місяць, йдучи назустріч сонцю правди, полишає  теперішнє, тимчасове життя і разом з ним відходячи, просвітлюється славою безсмерття... Відійшовши тілом, Вона з нами - духом. Будучи взята на небо, Вона відганяє демонів, як Заступниця перед Богом.

(св.Теодор Студит, Слово на успіння Прсвятої Богородиці).

Пречиста Діва Марія любить нас любов'ю рідної матері, бо в нас бачить справу рідного Її Сина Ісуса Христа. Справа нашого спасіння, нашої святості - теж справа Христа Спасителя у нас, - хто цього не знає? 

(митр. Андрей Шептицький, Марія - Мати, 1942).

Пречистій Богородиці треба нам у молитвах поручати і ввесь наш народ, цілу Батьківщину до Дніпра і за Дніпром. Треба нам випросити для всіх братів наших і для нас усіх ласку правдивої і щирої любові до Батьківщини... Пресвята Богородиця розуміє наші терпніння, наші потреби і як добра Мати схоче випросити нам пораду й поміч у всіх  пекучих справах, що нас непокоять

(митр. Андрей Шептицький, Марія-Мати, 1942).

 

Християнський портал КІРІОС за книгою "Перлини Східних Отців", о.Юліан Катрій, ЧСВВ