Святі Отці про заздрістьБережімся, браття, цього пороку, щоб не стати нам учасниками діл нашого ворога й не підпасти під той засуд! Коли горду людину судять судом диявола, то чи заздрісна людина уникне кари, приготованої дияволові ?  Немає в людських душах провини страшнішої від заздрості, що властиво майже не шкодить іншим, але це перше і своєрідне лихо для тих, хто йому піддається. Як іржа точить залізо, так заздрість душу, що в ній загніздилася

Заздрість - це біль через чуже добро... Що ж може бути страшніше від цієї недуги ? Вона нищить життя руйнує природу, вона ворог Божих дарів, відвертає душу від самого Бога

Заздрість - це найгірший рід ненависті... Тікаймо від цього ненависного пороку! Заздрість - це наука диявола, посів ворога, завдаток кари, перепона в побожності, дорога до пекла, позбавлення небесного царства.

(св. Василій Великий, Гомілія про заздрість)

Заздрість - це страшна й руйнівна річ для тих що завидують, але не для тих яким завидують. Вона зависним шкодить і нищить їх, наче глибоко закорінена і смертна отрута в їх душах 

(св. Василій Великий, Гомілія 16, на Ів. 1:19)

Заздрість перетворює людину в диявола, і робить її лютим демоном. Заздрість спричинила перше вбивство, вона зневажила природу, осквернила землю, і, врешті,  при отвореній землі, пожерла живими Датана, Корея й Авірона, і загинув увесь рід той

(св. Іван Золотоустий, Гомілія 40, на Мт. 12:9-10)

Дивися на заздрість, як на тяжкий гріх і кайся в ньому... Одночасно усвідом собі, що ти не тому наносиш шкоду, кому заздриш, а самого себе вражаєш мечем 

(св. Іван Золотоустий, Гомілія 40, на Мт. 12:9-10)

Нема нічого гіршого від заздрості і злоби. Через них смерть прийшла на світ. Коли диявол побачив людину в честі то не стерпів її вивищення і зробив усе, щоб її погубити, і всюди від того кореня можна побачити такий плід 

(св. Іван Золотоустий, Гомілія 48, на Ів. 7:1-2)

 Заздрість - страшне зло. Вона повна дволичності, вона наповнила цілий світ численними нещастями 

(св. Іван Золотоустий, Гомілія 54, на Ів. 11:41-42)

Знай що немає нічого гіршого над заздрісну душу. Заздрість знищила церкви, породила єресі, озброїла руку брата, спонукала обагрити правицю у крові праведника, знівечила закони природи, відкрила двері смерті 

(св. Іван Золотоустий, Гомілія 7, на Рим. 3:9-19)

Заздрість - це страшна пристрасть. Як чиєюсь душею вона заволодіє, то залишить її щойно тоді, коли доведе до останнього ступеня безглуздя

(св. Іван Золотоустий, Гомілія 61, на Бут. 37:2)

 

Християнський портал КІРІОС за книгою "Перлини Східних Отців",о.Юліан Катрій, ЧСВВ