Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Безкорислива бесіда й непотрібне розсіяння у розмові з братами - заборонені. Треба тільки про теговорити, що корисне для душі, а й те повинно бути сказане скромно у відповідному часі, і тим, кому воно доручено... А незадоволення, нашіптування, говорення знаками - усього цього треба уникати. Незадоволення треба завжди розцінювати як обмову, а говорення знаками вказує на щось таємне і лихе, що буває початком ненависті й підозріння.

Насамперед треба намагатися уникати нерозсудливості у розмові, а саме: запитувати без сварливості, а відповідати без зарозумілості; не перебивати, коли хтось говорить про щось добре, не накидатися на когось, не хвалитися своєю мовою.

Найперше сам подумай, що маєш говорити, а тоді щойно зможеш вступити виступити з промовою.

Найперше сам подумай, що маєш говорити , а тоді щойно зможеш виступити з промовою. При всяких зустрічах будь чемний і ввічливий, а в розмовах милий.

Не будь скорий до бесіди, ні до суперечок, ні до сварки, ні до пустої слави. Не будь схильний розказувати іншим про таємні речі, але будь відданий у вірі, не багатомовний, будь радше завжди готовий вчити не інших, а себе. Не цікався життям світських людей, з чого для тебе немає жодної користі.

Бог, який нас сотворив, на те дав нам мову, щоб ми могли один одному відкривати задуми серця і, завдяки спільній природі, передавали взаємно думки, що їх дістаємо з глибини серця, начебто із засіку.

Якби ми були створені з самої тільки душі, наші думки сходилися б безспосередньо з собою. Але оскільки наша душа творить думки під заслоною тіла, тому потребує слів і почуттів, щоб назовні виявити те, що криється у глибині душі.

Якщо тебе про щось питають, відповідай помірковано і покірним голосом, а як тебе не питають мовчи. Коли хтось іншого питає, стримуй язик. Відповідаючи з поспіхом і неуважно, ти можеш образити старшого монаха і наразитися на справедливі закиди.

Як говориш з нижчим, або якщо він тебе про щось питає, не відповідай недбало. Легковажежити братом - означає Бога зневажати.

Нехай твоя бесіда має початок і кінець; нехай буде мила, а обличчя веселе, щоб розвеселити того, що з тобою говорить.

У монаха голос поміркований, бесіда розважна; при старших він мовчить, розумніших слухає, багато думає, мало говорить, не обмовляє, ніколи радо не слухає обмов.

Як далеко сягає засуд за пусті слова ? (Мт. 12:36). Взагалі кожне слово, що не стосується нашої праці в Бозі, є пусте. Зло з такої бесіди велике; бо нехай буде й добре те, що говориться, то коли воно не відноситься до будування віри, така доброта ще не виправдовує бесіди. Сама обставина, що бесіда немає зв'язку із святим будуванням віри, засмучує Святого Духа... Не треба й казати, яке зло - засмучувати Святого Духа.

Бог тому дав нам дар слова, як сказав Василій Великий, щоб ми один одному відкривали думки наших сердець

Диявол звичайно шкодить нам всякими способами, а перш за все за допомогою язика й уст. Жоден інший член не є такий придатний йому до спукушання і нашої погибелі, як нестриманий язик і незагнуздані уста. Тут беруть почток багато гріхів, тому ми впадаємо в тяжкі провини.

Язик - це меч, що лежить посередині. Виявляй ним свої гріхи, а не нанось удару братові. Тому Бог загородив його подвійною стіною - рядом зубів і загородою уст, щоб він  не говорив непристойних слів скоро й неуважно. Тримай його ними, а коли не стримується, то усмиряй його зубами.

Бережи свій язик більше, як зіницю ока. Язик - це царський кінь. Якщо ти накладеш на нього вуздечку й навчиш його ходити прямо, то цар спокійно сидітиме на ньому. Коли ж упустиш його, щоб бігав і скакав без вуздечки, то на ньому їхатиме диявол.

св. Іван Золотоустий, Повчальні слова 1, Гомілія 51

Язик понад усе згубний для людей. Це кінь, що завжди біжить  вперед, це найсильніша зброя... Ніщо не в силі стримати язика, скорого до слова: ні чоловік, ні сніг, ні потік, ні кам'яна скеля. Стрілець вже близько. Немилосердна стріла вже вкладена до лука, а на його роздвоєному кінці в дугу зігнулася тятива. Думка пустила стрілу, вона понеслася і все вбиває: небесних і земних, добрих і злих ворогів і друзів, далеких і близьких. Для тієї стріли всюди є ціль, і хто її пускає, тому належить перше місце між мудрецями... Хто переможе слово?

Язик - це половина всіх людських гріхів.

св. Григорій Богослов, про мовчання в час посту

Що таке лайка? Кожне слово, сказане з метою   понизити брата, буде лайкою, хоч би воно й не видавалося зневагою. Це видно з Євангелія, де про юдеїв написано (Ів. 9:28): " Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: Ти його учень"

Що таке обмова ? - Думаю що є два випадки, коли можна про когось говорити: щоб порадитися з досвідченим, як грішника напавити, і щоб перестерегти перед злим, якщо б хтось без застороги приставав зі злим, наче з добрим. А це заборонив св. апостол Павло, кажучи: "Не приставати з таким"(2 Сол.3:14), щоб не впасти в сіті диявола... Хто поза тими двома випадками лихословить іншого, щоб його зненавиділи або висміяли - той обмовник, хоч і правдою є те, що каже.

Як поводотися з таким, що лихословить настоятеля?  - Це ясно бачимо з Божого гніву на Маріям, що говорила проти Мойсея; Бог таки її покарав, хоч Мойсей просив для неї прощення.

Чи можна сказати неправду для якоїсь користі? - Це забороняє Христос, який раз назавжди сказав, що неправда від диявола(Ів. 8:44). Не допускає жодного винятку. Те саме твердить Апостол(2 Тим. 2:2): " І Коли хтось бореться, то не отримує вінка, якщо не бореться законно".

Найбільш розповсюдженим гріхом є той, що його люди допускають язиком. Розгнівали тебе ? Язик уже в русі. Опанувала тебе пожадливість? І відразу ж язик, наче спокусник і посередник, підганяє до гріха й підкорює ближніх удаваністю. Твій язик - це також зброя до несправедливості, бо не розповідає справ щиро, але викладає їх підступно. Та навіщо наводити всі гріхи , які чинимо язиком? Наше життя повне провин - вчинених язиком. Погані слова, пусті жарти, недоречна балаканина й інші негожі справи - обмови, безкорисні бесіди, кривоприсяги, фальшиві свідчення - всі ці лиха та інші - це плоди людського язика.

Це вже третій рік б'ють мене наклепи, а я зношу терпеливо удари осуджень, задоволений, що маю за свідка Господа, який знає і найтаємніше очорнення. І далі мовчав би я, але бачу, що чимало взяло нашу мовчанку за потвердження тих очорнень, незважаючи на те, що мовчимо з терпеливості, а не з боязні стати в обороні правди - тому я зважився це вам написати... Однак, хто оскаржує нас, нехай собі оскаржує. Хто переслідує, нехай також буде готовий на суд. Господь - близько, нічим нам журитися (Мт. 12:37)... А мене хай судять мої слова.

Схильність прислуховуватися залюбки до лихих бесід  - це неначе дорога до самих лихих вчинків.

Не суди інших, бо є справедливий Суддя, що "віддасть кожному за його вчинками".

св. Василій Великий, КПр. 24, 25, 27,76; Гомілія на Пс 33; Лист 226; Бесіда до юнаків; А.Б. 2

Пильнуйся сину, візьми владу над своїм язиком і не помножуй слів, щоб не помножувати гріхів. Поклади палець на твої уста і вуздечку на твій язик, бо велемовна людина не залишає в собі місця Святому Духові 

св. Антоній Великий, про життя у Христі 74.

Не треба висловлювати пусті слова, з яких нема ніякої користі, бо говорити або щось чинити не для збудування віри, означає - засмучувати Святого Духа, Бога.

Не слід судити про речі неясні (1кор. 4:5). Не треба судити , зважаючи на особи (Ів. 7:24). Ми не повинні засуджувати нікого, поки наперед у його присутності не розслідимо  докладно про нього, хоч би багато людей його  звинувачувало.

У монастирі треба позбутися всяких присягань. Схилення голови або потверження словом і для того, хто говорить і для того, хто слухає, нехай замінить всякі присяги. А хто неповірить простому твердженню, зраджує себе самого, бо не привик до правдомовності. Настоятель зачислить його до винних  і поправить його покутою.

св. Василій Великий, МПр. 25:2.;  54:3-5; А.Б. 5

Усі рани заліковуються, а рана від язика немає вилікування. Язик необачного ганителя, спонукуваний дияволом, отруйніший від язика змія, тому що він збуджує сварки й гірку ворожнечу між братами, сіє заколот і лиходійство між мирними, розсіваючи багатолюдні товариства. Отож, уникайте осудження інших і докладайте зусиль до мовчання.

св. Антоній Великий, Про життя у Христі 75.

Не личить нам брехня ні в судах, а ні в інших справах, нам, що вибрали собі простий шлях і правду в житті.

Чи розумно приписувати дияволові кожний гріх: у  думках, бесідах, або вчинках? - Думаю, що диявол сам по собі не може бути для когось причиною гріха. Він може тільки довести необережних до гріхів пристрасті тим чином, що використовує природні схильності до лихих пристрастей.

св. Василій Великий, Бесіда до юнаків; КПр. 75.