Дорогі брати і сестри!

Востаннє цього року на недільній службі ми вітаємося словами «Христос Воскрес!», – словами, які нагадують нам про ту особливу, просвітлену сяйвом воскреслого Христа атмосферу, що в ній ми перебуваємо ці сорок днів – від воскресіння до вознесіння Господнього. «Нині все наповнилося сяйвом: небо і земля, і глибини підземні», – чуємо у великодньому співі. І сьогоднішнє сонце нагадує нам про це всепроникне сяйво, сяйво Христового Воскресіння.

Христос приходить для того, щоб перемогти владу темряви, владу неосвічености, забобонности, самозакоханости, одне слово – владу гріха. Приходить до кожного з нас, як до цього народженого сліпим із Єрусалиму (Ін. 9:1-38). Він зціляє від хвороби. А далі починаються випробування. Скільки випробувань мав пройти зцілений сліпий! Його викликають на суд, його намагаються спокусити фарисеї, його залякують, переконуючи, що Той, Хто його зцілив, це, мовляв, "грішник". І, зрештою, сам сліпий міг сховатися від реальности зцілення, від реальности чуда. Він міг придумати, що це - особливе грязиво, яке зробив Христос, йому допомогло, або Силоамська купіль, яка також славилася зціленнями – одужання можна було і так пояснити (Ін. 9:6-7). Але зцілений сліпий зберіг віру. І саме через це наприкінці ланцюга випробувань до нього знову приходить Христос і дарує йому відкриття правди. Правди про Сина Божого, Який прийшов дати спасіння (Ін. 9:35-39).

Кожен із нас проходить у житті не одну спокусу. Одержавши світло – а кожен із нас одержує шанс на зцілення від духовної сліпоти разом із словом Євангелія, – ми можемо поводитися з ним зовсім по-різному. До нас приходять найрізноманітніші спокусливі думки, які переконують нас у тому, що світ нібито виник шляхом "еволюції", а не через Боже слово. У тому, що чудо насправді являє собою дивний збіг обставин. У тому, що технології, розвиваючись, можуть зробити людину могутньою, як Бог. І скільки ще таких спокусливих думок приходить до нас! Вони мусять прийти, бо Сам Христос попереджає: однією з ознак наближення Його Другого приходу стане те, що з’являться лжехристи і лжепророки, які зведуть багатьох.

Ми всі проходимо шлях сліпого. Але проходимо для того, щоб гартуватися на цьому шляху і зуміти зберегти віру у правду, у джерело правди – Христа. Зуміти не похитнутися в своїй вірі тоді, коли приходить розбурханість духовних почуттів, коли нас намагаються звести на манівці.

Важко витримати спокуси. Але завжди треба пам’ятати, що наприкінці нас очікує зустріч із Тим, Хто вже зцілив кожного з нас, обмиваючи, ніби водами Силоамської купелі, святим хрещенням і наверненням. Але саме лише хрещення ще зовсім не ґарантує кожному з нас зустрічі з Христом у майбутньому Царстві. Тому мусимо радіти тим випробуванням, які приходять, бо це - знак Христової довіри до нас, до нашої сили, до нашої відданости Йому, а, отже, відданості правді, справедливості. І Він очікує нас, щоб відкрити нам у Собі дорогу до вічного світла, яке ніколи не закінчується, бо осявається Самим воскреслим Христом. Амінь.

Архиєпископ Ігор (Ісіченко) 

Мапа міграції громад з МП в ПЦУ