В прочитаному уривку Святого Писання, апостол Матей описує, що до Івана Хрестителя приходило дуже багато людей, щоб охреститися. Вони теж, сповідалися у своїх гріхах, але спосіб цього сповідання для нас невідомий. Чи вони говорили свої гріхи вголос перед усіма, чи виявляли провини тільки перед Іваном? - Невідомо. Потім, вияв цих провин був повним, чи тільки дещо визнавали із своїх прогрішень? - Не знаємо. Трудно визначити, як довго відносно часу хрестив пророк, в котрому люди могли підійти та охреститися. Чи він хрестив кілька місяців, а може, це тривало впродовж його діяльного життя, подібно, як тепер, священики хрестять тих, хто представляється до цього Таїнства? Можливо, теж, Іван виходив на Йордан зранку й хрестив до вечора, і це служило певним приготуванням людей, котрі пізніше ходили з Ісусом Христом та слухали його проповідей цілими днями? Дуже помітно це, що, навіть багато фарисеїв й садукеїв приходило до Івана хреститися, а він їх строго картав, називаючи «гадючим поріддям». Він не боявся їх та вказував, щоб вони каялися не для виду, не для показу, але закликав, щоб їхнє покаяння було гідним та глибоким, розкаяння духом. А фарисеї та їм подібні, заступалися Авраамом, тобто, своєю приналежністю до його роду і вважали, що це їх оправдовує та спасає. Пророк, натомість, керував їхній погляд на Ісуса Христа, котрий хреститиме по ньому Святим Духом та вогнем. Праведник знав про спосіб життя фарисеїв, садукеїв та їхніх прибічників, тому відважно вказував, що зовнішні традиції та знання закону не рятують від незгасного вогню. Іван вказував, що для спасіння та освячення потрібно чинити добрі діла. Можливо, фарисеї та близькі їм особи, безпосередньо, або через своїх посланців, також, доносили царю Іроду, що Іван критикує його за незаконне життя з дружиною рідного брата. Хоч знаємо, що святий Предтеча, безстрашно, говорив це в очі злобному царю, пригадував йому про негідне життя.
Поміж тими, хто зближався до Івана хреститися, він побачив Ісуса Христа, свого родича, бо мати Івана, Єлизавета, була тіткою Пресвятої Богородиці (пор. Лк 1,36). Це було для святого пророка великою несподіванкою, йому не вкладалося в голову, щоб Ісус, Син Божий, ввійшов у води та приближався до нього, як раба, щоб охреститися. Інші люди сповідували свої гріхи, а тут ввійшов Безгрішний, святий Господь, котрий прийняв на себе гріхи людей усього світу. Можливо, там були черги людей, що стояли на суші, а потім входили у води Йордану, щоб стати перед пустинником й прийняти хрещення. Іван бажав уникнути хрещення Ісуса, однак, коли Спаситель сказав, що їм потрібно це сповнити, син Єлизавети виконав свою повинність бездоганно. Коли Господь вийшов з води, сталася неочікувана подія: розкрилося нобо, на ісуса оходив Святий Дух, немов голуб та було чути голос, Небесного Отця. В такий спосіб об'явила себе Пресвята Трійця: Син Божий стояв на березі, Святий Дух прийняв вид мов голуба, а Бог Отець проявив себе через голос, котрий пролунав, як свідчення про Ісуса Христа, улюбленого свого Сина. Як, цю подію та усе почуте прийняв Іван Хреститель та ці, що були присутні, нічого не описано.? Хоч дуже чітко описав святий Іван євангеліст про те, що Іван Хреститель мав запевнення з неба, що під час хрещення він побачить над Особою Духа, мов голуба, - «Він Син Божий» (Ів 1,34). Ось, які видіння та переживання прийняли святий Предтеча та ті, хто удостоїлися бути при хрещенні Сина Божого. Перед ними стояла Друга Особа Божа, як людина, Богочоловік. Про Божого Сина так оспівано на Утрені Богоявлення: «Всесвітле Слово, ти посланий Отцем, щоб відігнати злу темряву ночі; і грядеш, щоб викорінити гріхи людей, синів же світлих народити твоїм хрещенням у струменях Йорданських, Блаже» (Утреня Богоявлення ГНІХ, ірмос 4-ої пісні). В такий спосіб людям в повноті об'явилася Пресвята Трійця. Це - велике чудо, незбагненна правда про Господа Бога, котрий являється у Трьох Особах. Від нас належиться велика вдячність Богові за те, що він не залишив людей у незнанні, не став повною таємницею для своїх створінь, але відкрив велику правду про себе: Він - Любов, Триєдиний Бог, дар вічного життя.
Святий Іван Золотоустий ставить питання: чому Богоявленням називається день, в котрому Ісус хрестився, а не той день, в котрому він народився? І відповідає, що справжнім є день Богоявлення, в котрому він охрестився й освятив суть вод. У свято Богоявлення Христос став відомим для усіх, бо, коли він народився люди його не пізнали (св. Ів. Золот., «Слово в день Богоявлення», п.2). Сам святий Іван Хреститель потвердив, що після народження люди не знали Спасителя: «Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте» (Ів 1,26). А при хрещенні відкрилося небо і сам Небесний Отець, в присутності багатьох людей та Івана Хрестителя свідчив, що Ісус Христос - його улюблений Син.
Будьмо вдячні Богові за його приближення до нас, за те, що він став подібним до людей в усьому, крім гріха (пор. Євр 4,15). Дякуймо Господові за його народження та хрещення, за об'явлення у Пресвятій Трійці та освячення істоти вод. Учитель Церкви, святий І. Золотоустий (+ 407), котрий заснув в Господі 1602 роки тому, описав, що посвячена вода в це свято зберігається свіжою увесь рік, а часто й кілька років не втрачає своєї суті, не псується (там же). Богоявлення ГНІХ - певний знак, велика спадщина Таїнства Хрещення, очищення від гріхів, освячення людини та запорука вічного щасливого життя! Хай ім'я Господнє завжди святиться у наших душах!
† Ігор (Возьняк)
Архиєпископ Львівський, УГКЦ
Архикатедральний Собор святого Юра
19.01.2010