Напередодні апостольського візиту Папи Франциска в Марокко в Папському Григоріанському університеті відбулася конференція, присвячена єзуїту - вихідцю з цієї землі.

Центр міжрелігійних досліджень Папського Григоріанського університету провів 11 березня наукову конференцію «Від ісламу до Товариства Ісусового: два життя Мухаммеда-Бальдассарре Лойоли Мандес S.J.». Нечисленні дослідники, що займаються вивченням цієї унікальної особистості - марокканського принца, який звернувся в християнство і вступив в орден Товариства Ісуса, - поділилися результатами своїх знахідок в архіві Григоріанського університету.

Мухаммед Мулею ель-Аттаз, - таке ім'я він носив у своєму «першому» житті, - був полонений лицарями Святого Івана на шляху до Мекки. П'ять років його тримали в ув'язненні на Мальті, де після особливого видіння він увірував в Христа і був хрещений 31 липня 1656 року, в соту річницю смерті Ігнатія Лойоли. Його кандидатура обговорювалася на XI Загальній конгрегації Товариства Ісусового, і в 1661 році він був прийнятий до новіціяту Святого Андрія аль-Квиринале. Бальдассарре був висвячений в пресвітери вже через два роки, в 1663 році. Таким чином почалося його «друге» життя, яке тривало недовго, до його смерті в 1667 році в Мадриді. Всі ці роки він невпинно присвячував проповіді і наверненню грішників.

Завдяки історії марокканського принца-ісусівця і його творів ми можемо дізнатися про типовий підході тодішнього Товариства Ісусового до ісламу і то, як сам він ставився до ісламу після свого звернення. Найбільший інтерес представляють в цьому сенсі кілька листів і одна молитва, що збереглися в історичному архіві «Грегоріана». Ці тексти, написані італійською, латинською і арабською мовами, свідчать про те, що за найкоротший термін Бальдассарре зумів освоїти не тільки християнське вчення, а й традиційну католицьку риторику.

У тексті молитви ми бачимо палкі, але також і іронічні ноти. Про своїх колишніх одновірців він пише, що вони терплять муки, блукаючи в темряві, називає їх сліпими, які рухаються безцільно. Разом з тим текст наповнений словами співчуття, і можна зрозуміти, що єдина турбота автора - порятунок цих нещасних душ.

Зовсім інший тон притаманний листам Мухаммеда Бальдассарре Лойоли, адресований знайомим мусульманам. У відповідь на їх подив і сумніви в щирості його віри він вступає в доктринальний спір, використовуючи більш дружній і сердечний тон.

У цих листах зустрічаються уривки з Корану на італійській мові: Мухаммед Бальдассарре переводить їх з невеликими, але вельми значущими поправками. Так, в них відсутній типовий вираз, що супроводжує опис чудес Ісуса: «з дозволу Аллаха». Тим самим Бальдассарре хотів показати, що Божественність Христа і деякі християнські вчення присутні і в священному тексті ісламу. Навіть якщо врахувати адресатів, історичний і літературний контекст появи цих творів, з таким баченням інших релігій і особливо ісламу не можна погодитися. Проте - до такого висновку прийшли учасники конференції - історія Бальдассарре цікава з точки зору духовного шляху, і вона відображає певний етап в релігійних відносинах між християнством і ісламом.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.