Святвечір - день напередодні свята Різдва Христового. Іноді його називають "сочельник". Назва "сочельник" походить, як вважають, від слова "сочиво" - це особлива зернова каша, зазвичай з медом і фруктами.Традиційно куштувати "сочиво" покладено в переддень свята тільки після літургії, яка з'єднується з вечірньою.

На теренах України - ця страва має назву "кутя". Традиція не куштувати їжі до першої вечірньої зірки, пов'язана зі спогадом про явище зірки на Сході, що сповістила про народження Христа. Однак, статутом ця традиція не запропонована.

Римо-католицька церква не наказує, щоб вечеря 24 грудня була пісною, проте цієї традиції суворо дотримуються віками. У подіях Різдва Христового не останню роль відігравали тварини – Ісус народився у хліві серед худоби. Тому у вігілійну вечерю вся домашня живність також отримує вдосталь їжі. Таким чином радість Христового Різдва поширюється на всю природу.

По кутках столу кладуть часник – як захист від нечистої сили, під білим обрусом має бути і сіно – символізує стаєнку, в якій народився Ісус Христос. Крім традиційних 12 страв, на стіл ставлять різдвяну свічку та порожню тарілку – для душ померлих родичів, повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на calend.ru та Високий Замок.

Весь ритуал трапези Святвечора очолює батько сімейства. Перед самим початком застілля читають уривок Євангелія від Святого Луки про Різдво Христа і читають загальну сімейну молитву.

Під час вечері присутні обмінюються облатками. Облатки - це пластинки прісного хліба, з фігурним малюнком, які символізують тіло Христа. Відламавши шматочок облатки, той, кому її дарують, вимовляє добре побажання. Це дуже зворушливе і важлива подія вечора.