Яскравим і переконливим уособленням щедрого поєднання кредо "Поспішайте робити добро" був і залишається для багатьох на Закарпатті Йосип Рачок. 80-річний метр українського бджолярства добре знаний на Закарпатті не лише як професійний пасічник із 30-річним досвідом, а як особистість великої і щедрої душі, для якого милосердя й доброчинність стали принципом життя. Найзначнішим і найвеличнішим слідом, яскравим «продуктом» прояву тісного поєднання бізнесу з доброчинністю та милосердям, які Йосип Йосипович колись залишить після себе, уже став його храм. Він височить на схилі Замкової гори поблизу міського кладовища. Побудував його пан Рачок як дарунок жителям райцентру. На це пішло кілька десятків тисяч доларів, зароблених важкою працею на вирощуванні та продажу бджолопродуктів, бджолиних маток, бджолопакетів. Потужний голос храмового дзвону, відлитого майстрами Нововолинська, хустяни вперше почули 21 жовтня 2001 року. Саме цього дня відбулися богослужіння та освячення храму, збудованого відомим пасічником на честь 2000-річчя від дня народження Христа Спасителя. В церемонії освячення храму брав участь настоятель Української православної церкви блаженнійший Володимир та священнослужителі всіх християнських конфесій.
Йосип Йосипович пояснив, що храм міжконфесійний, тобто в ньому сьогодні будь-яка громада віруючих почергово може проводити похоронну відправу або інші релігійні ритуали. Бо в наш час, коли більшість живе злиденно і здебільшого у тісних квартирах багатоповерхівок, часто буває, що навіть провести гідно померлого в останню путь люди не можуть.
На благодійні кошти жителів міста Хуст та свої особисті Йосип Рачок побудував і бетонну дорогу до храму (завдовжки майже з півкілометра) та автомобільну стоянку на 25 місць. А ще за свої кревні спорудив у селі Вучкове Міжгірського району Закарпаття посмертний пам’ятник видатним дослідникам у галузі бджолярства України професорам Московського сільгоспінституту імені Тимірязєва Гурену Аветисяну та Вадиму Давиденку, матководу Івану Юрику. Для заохочення нелегкої, копіткої і тривалої роботи з виведення маток карпатської породи за ініціативи Йосипа Рачка і було засновано премію (з власних коштів Йосипа Рачка). Він зазначає, що заснувати власний фонд-премію «Карпатські бджоли», щоб і після його смерті така премія стимулювала діяльність пасічників. Передусім — у створенні суцільного масиву відселекціонованих чистопородних карпатських бджолосімей.
Нині на депозитах цієї скромної й невтомної людини накопичилася значна сума грошей. Йосип Рачок хоче, щоб процентні нарахування банку на його кошти активно «працювали» на благодійні цілі і сьогодні, і після відходу його в інший світ.
Джерело: http://new.ukurier.gov.ua