Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Католицтке РіздвоЗ 336 року Римо-католицька церква щороку відзначає 25 грудня як день народження Ісуса Христа. Саме в цей рік у Римі було вперше задокументовано святкування Різдва. Католики - Західна Європа, Північна та Південна Америка, Австралія, країни Африки і Азії - відзначають його 25 грудня. Це державне свято в 145 країнах світу.. Це найбільш урочисте в католицизмі свято з трьома церковними богослужіннями, які здійснюються в опівночі, на світанку і вдень (тобто в лоні Отця, у лоні Богоматері й у душі віруючих). Церква вчить, що народження Христа відкрило можливість для порятунку душі і вічного життя для кожного віруючого. Святкування Різдва починається зі сходом першої вечірньої зорі, яка сповістила всьому світу про час народження Сина Божого.

Вігілійна вечеря(Свята вечеря)
Вечір 24 грудня не схожий на інші, він має винятково піднесений характер. У цей вечір вся родина намагається зібратися за столом на святковій вечер (вігілія з латинської означає чування).
На наших українських землях традиційною різдвяною стравою стала кутя – варена пшениця з медом. Пшениця є символом вічності, бо її зерно щороку оживає. А мед – символ вічного щастя святих у небі.  Крім куті на столі з’являється багата вечеря, яка традиційно складається з 12 страв. Це символ 12-ти місяців минулого року, за котрі ми складаємо Богові подяку та 12 місяців майбутнього року, які ми віддаємо у руки Христа з проханням про благословення.
Римо-Католицька Церква не наказує, щоб вечеря була пісна, проте, ця традиція на наших землях є вже віками вписана у свят-вечір, тому варто було б її зберігати.
Оскільки в подіях Різдва Христового свою роль відіграли тварини – Ісус народився у хліві серед худоби – тому у вігілійну вечерю вся домашня худоба також отримує вдосталь запашної їжі. Таким чином радість Христового Різдва поширюється на всю природу.
Обряд — ламання облатки
Облатка (польською мовою – “оплатек”) – це такий прісний хліб, яким під час вігілійної вечері діляться її учасники. Відбувається це таким чином: з появленням вечірньої зірки вся родина збирається довкола святкового столу. При світлі свічок усі співають якусь колядку, потім всі моляться перед їжею і голова родини складає усім святкові побажання. Після цього члени родини складають побажання один одному. При цьому один в одного відломлюють шматочок облатки. Взаємне ділення хлібом є виразом примирення та любові.
За святковим столом залишається одне вільне місце. На тарілку кладеться облатка. У цьому жесті можна побачити зв’язок з очікуванням Католицтке РіздвоМесії під час пасхального седеру у юдеїв. Кожний дім повинен був бути готовим на прийняття Месії до себе. Ми, християни, також очікуємо Христа, Його славного повернення. Сьогодні Він може прислати своїх посланців. Отже, це вільне місце є також приготовано для якогось гостя – бідного, сироти. Приймаючи їх за стіл, ми, згідно зі словами Ісуса, приймаємо до себе самого – Христа.

Під кінець вігілійної вечері уся родина колядує. Кожний народ має свої неповторні колядки. Деякі з них стали міжнародними, наприклад “Stille Nacht” (Тиха ніч) .

 

На фото: святково прикрашений костел бл. Якова Стрепи у Галичі готовий до відзначення народження Спасителя Світу