Пресвята Богородиця, ікона Плащаниці якої зараз у Львові, об'єднала в храмі християн - як православних, так і греко-католиків.
Прийняття Львовом однієї з найбільших православних святинь – ікони «Плащаниця Пресвятої Богородиці», на жаль, не обійшлося без інцидентів.
Сотні людей вишикувались довжелезною шеренгою, щоб хоча на мить торкнутися образу Пресвятої та попросити у Бога в молитві - кожен того, в чому має велику потребу. На превеликий жаль, у таких ситуаціях великі скупчення людей нерідко призводять до такого, що порушуює молитовний настрій, – непорозумінь, а то і сварок, лайки.
Дехто не хотів довго чекати і пішов додому молитися «в душі», декого розчарувало те, що це - лише ікона, а не сама Плащаниця, якою була огорнута Богородиця. Але для кого ця святиня і справді є святинею, – вони справді терплячі. «Я стоятиму - скільки буде треба. Тут мала церква і на Пасху завжди багато людей. У дворі буває дуже тісно. Та й це і не дивно, що така черга до святині. Думаю, що можна пробачити емоції і тісноту, адже реліквія привезена до Львова всього лиш на добу» - розповідає парафіянка храму Лідія.
«Ця подія об’єднала львівську громаду, вклонитися Плащаниці Пресвятої Богородиці прийшли вірні всіх християнських конфесій. Приходили навіть не віруючі, настільки велика сила притягання святині.»
Як відомо, більшість львів’ян є греко-католиками, але і вони відвідали Свято-Георгіївськмй храм, щоб піднести свої молитви до Божого милосердя Пресвятої Діви. «Я - прихожанка греко-католицької церкви, але прийшла помолитися Господеві та вшанувати Богородицю, адже це - загальнохристиянська реліквія, а Бог - один».
За свідченням священиків, після молитов до Бога перед цією іконою неодноразово відбувались чудесні зцілення онкохворих, сліпих, глухих. Головне - мати тверду віру та надію на Боже милосердя; але важливо при цьому пам’ятати слова страждаючого Ісуса: «хай не Моя, а Твоя буде воля!» (Лук.22:42). Адже деколи тілесні страждання допускаються Богом для розкаяння і навернення тієї людини чи оточуючих. Слід навчитися безумовно приймати Господню волю за прикладом Христа, бо і «волосся на голові у вас усе пораховане» (Лук.12:7). Проте, варто бути, як та вдовиця, що повсякчас надокучала неправедному судді, і він - за невідступні докучання - зрештою, таки допоміг їй. Бог же ніяк не є жорстоким, а є ідеально добрим та люблячим. Він дав нам Марію за Матір та вірну Заступницю в молитві, адже недарма народ прославляє Пресвяту: «Ще нечувано ніколи, щоб Вона не помогла...»
Для християнського порталу КІРІОС, - Тарас Єресман