Нещодавно ченець ЧСВВ звернув увагу, що Почаївська Лавра – уніатська, а не московська. В УПЦ відповіли на занепокоєння представників Греко-Католицької Церкви про передачу Почаївської Лаври та інших Святинь у власність Московського Патріархату.
«Почаївська Лавра була заснована близько 1240 р. як православний монастир, яким вона є й досі. За більше, ніж 770 років свого існування, лише 110 років (1721 – 1831 рр.) Лавра перебувала в руках греко-католиків. Однак це ажніяк не є підставою для греко-католиків уважати цю святиню своєю. Так, був такий історичний період. Але і сьогоднішній греко-католицький собор Святого Юра у Львові з 1946 по 1990 рр. також належав Православній Церкві.
Про це заявив «Православію в Україні» заступник Голови ВЗЦЗ УПЦ протоієрей Миколай Данилевич, коментуючи висловлювання греко-католицьких монахів-василіян щодо їх претензій на Свято-Успенську Почаївську Лавру.
Храм Святого Юра належав православним щонайменше до 1584 р. Як відомо з історичних джерел, на Святоюрській горі - на місці теперішнього головного кафедрального собору УГКЦ - ще з князівських часів знаходився православний храм, який був перебудований за часів правління сина князя Данила Галицького Лева. Цей храм також перебудовувався ще в XIV і XV ст. як православний, адже греко-католиків як таких тоді ще не існувало.
Храм Святого Георгія (або Святого Юра) належав православним щонайменше до 1584 р., тобто з часу заснування протягом років 300, після чого він переходив з рук в руки, аж поки не став уніатським з підписанням Берестейської унії у 1596 р. Після чого у XVIII ст. був перебудований у сучасному вигляді. І такі періоди в історії були, але ж ми сьогодні не заявляємо про свої претензії на цей храм, як це роблять греко-католики», – зазначив отець Миколай.
Щодо просвітницької діяльності Почаївської Лаври в XIX ст., то, за словами о. Миколая, «вона була не менш плідною, аніж в уніатський період. Лаврська типографія друкувала як духовно-просвітницьку, так і богослужбову літературу. Ще до цих пір на багатьох православних парафіях Західної України служать по богослужбових книгах, виданих дореволюційною друкарнею Почаївської Лаври. І Свято-Троїцький собор Лаври був збудований також православними у 1906-1912 рр. за часів митрополита Антонія (Храповицького)».
Почаївська Лавра з історичної та юридичної точки належить своєму законному власнику – Українській Православній Церкві
Щодо подій 1991 р. й можливості переходу Почаївської Лаври до лона УГКЦ, як про це стверджують ченці-василіани, заступник голови ВЗЦЗ УПЦ розповів наступне: «Я навчався в Почаївській духовній семінарії, куди вступив у 1994 р. Я застав багатьох монахів, які жили й служили в Лаврі ще в радянський період і завдяки яким Лавра стала єдиною такого масштабу святинею, що не закривалася протягом всього того безбожного періоду. І хіба такі відважні ченці, які не побоялись радянської імперії й вистояли, яких кадебісти, в буквальному значенні цього слова, викидали з келій і які вперто не залишали Лаври, могли побоятись якогось ГКЧП, щоб залишити Лавру греко-католикам, як вони самі про це говорять? Вибачте, але це неправда! І всі ці вищезгадані заяви є безпідставними й аргументи дуже слабкими. Почаївська Лавра - з історичної та юридичної точки зору - належить своєму законному власнику – Українській Православній Церкві», – резюмував представник Відділу зовнішніх церковних зв’язків.
***
О. Миколай також висловив стурбованість тим, що останнім часом, мовляв, зросла кількість безпідставних претензій з боку УГКЦ на православні храми й святині. Окрім ситуації з Почаївською Лаврою, можна згадати також і Десятинний храм, про «користування» яким, за умови допуску до участі у відбудові, просив у своєму листі до голови КМДА Попова О.П. глава УГКЦ Святослав ( Шевчук). «Такі заяви з боку греко-католиків викликають у нас, щонайменше, здивування. Конфесія, яка більше, ніж на півтисячі років, молодша за православний Десятинний храм, претендує на «користування» ним? Це звучить, м’яко кажучи, дивно. Всяке порівняння є недосконалим, але це звучить приблизно так само, якби Українська Православна Церква заявила про свої претензії на «користування» собором св. Петра в Римі», – зазначив він.