Звільнення з посад архієпископа Олександра (Драбинка) загалом стало усуненням фаворита нинішнього митрополита Володимира, котрий намагався проводити власну політику і якому помстилися за його незалежність, за можливості впливати протягом останніх років на стратегічні рішення УПЦ МП та Київської митрополії.
Багато хто називає архієпископа Олександра автокефалістом. Думаю, це перебільшення. Насправді він поміркований релігійний діяч, котрий розуміє, якщо УПЦ МП хоче мати своє стале майбутнє в Україні, то має вести діалог із іншими Церквами. Тому за безпосередньої участі і під патронатом архієпископа Олександра почався переговорний процес з УПЦ КП, що до цього було небувалою річчю.
Консультувалися з греко-католиками. Митрополит Володимир прийняв главу Української Греко-Католицької Церкви архієпископа Святослава (Шевчука). Між цими Церквами було підписано декларації, в чому і звинувачували Олександра Драбинка проросійські ієрархи. Останнім діяльність архієпископа Олександра була не до вподоби. Для них єдиним пріоритетом є установки, що надходять з Москви, тобто, щонайбільше, зближення з Російською Федерацією в політичній площині та ліквідація всіх елементів самостійності Церкви, які є у нинішньому статусі УПЦ МП.
Тепер опоненти архієпископа Олександра, скориставшись, що його патрон не може контролювати ситуацію, звели з ним рахунки. Це все було передбачуваним. Це було справою часу, коли проросійська група отримає можливості втілити цей задум.
Бачимо, коли Олександр Драбинко мав реальний вплив, то не зміг створити групу однодумців, що, зокрема, йому приписували, яка б в цей тяжкий для нього час могла стати на його захист. Навпаки, для його усунення об’єдналися відверто проросійські ієрархи та деякі українофіли. І це вкотре засвідчує традиційну ваду українського суспільства, тобто брак цілісної позиції, яка ґарантувала б досягнення стратегічної мети – більшого унезалежнення УПЦ МП.
Як ви вважаєте, чи є в архієпископа Олександра шанси поновитися на посадах? Чи є ймовірність того, що рішення Синоду скасує Архієрейський Собор?
Теоретична можливість завжди є. Але для цього потрібні дві речі – скликання такого Собору і одужання митрополита Володимира, повернення його до справ. Авторитет предстоятеля УПЦ МП може спрацювати на відновлення позицій його фаворита. Та якщо не відбудеться повноцінного повернення митрополита Володимира на престол Київської митрополії, Олександр Драбинко не матиме шансів відновити свої позиції.
Допомогти йому в цьому могли б і його однодумці – архієреї, священики, котрі могли б звернутися до Синоду з вимогою поновити Драбинка. Але, як бачимо, минув час, а жодних реальних рухів у цьому напрямку не відбулося.
Всі аналітики очікували, що початок репресій проти т. зв. українофільської групи в УПЦ МП приведе до її мобілізації, натомість організатори заколоту – нинішні керманичі в Синоді – вчинили стратегічно правильно: на ті позиції, з яких було усунуто Олександра Драбинка, поставлено його однодумців. Відбувся своєрідний торг. Відділ зовнішніх церковних зв’язків очолив архієпископ Бориспільський та ректор Київської духовної академії Антоній (Паканич). Керувати сайтом УПЦ МП призначено прес-секретаря Георгія Коваленка, який тривалий час був правою рукою митрополита Володимира й Олександра Драбинка, а головним коментатором Церкви є тепер архієпископ Митрофан, якого теж оцінювали як близького до митрополита.
Про все це розповів експерт-рілігієзнавець Андрій Юраш в інтерв'ю виданню "Тиждень".