Тема Великого посту не є обговорюваною чи дискусійною, тож можна було припустити, що на другу лекцію Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості збереться людей менше, ніж на першу, присвячену ідеологічним загрозам існуванню Церкви в публічному просторі.

Однак актова зала «Теплої Софії» в Національному заповіднику «Софія Київська» ввечері в п’ятницю, 18 березня, знову була повна. У той день о 18.00 керівник Університету Святої Софії-Премудрості протоієрей Георгій Коваленко виступив тут з доповіддю «Великий піст: одвічні сенси і сучасний контекст»,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на orthodoxy.

Це було справжнє знайомство з Великим постом. Навіть для тих, хто вже по 10 років постує. Лектор взяв усі звичні, традиційні великопісні уявлення і кожне розглянув «з нуля», звернувшись до першоджерел — текстів Святого Письма безпосередньо. Таким чином слухачі опинилися в епіцентрі напруженої інтелектуальної роботи: їм було запропоновано не засвоювати тези і трактовки, а навпаки, відкинути шаблонне мислення і дійти до суті того, що означають ті чи інші метафори Великого посту.

Так, 40-денний піст порівнюють з 40-річним блуканням давньоєврейського народу в пустелі після виходу з єгипетського рабства. Однак отець Геогій нагадав цікавий момент, про який мало хто пам’ятає чи взагалі знає. 40-річне блукання богообраного народу синайською пустелею (а за деякими іншими припущеннями, пустельним реґіоном на північному заході Аравії) сталося не одразу. А тільки після того, як, отримавши Заповіді та побачивши й почувши - через оповідь та показ наочних матеріальних доказів 12 посланих туди розвідників - на власні очі й вуха Землю Обітовану та її багатства, люди, передусім, злякавшись сили й потуги тамтешніх мешканців, не виявили бажання йти і завоювати її, і водночас, згадавши минуле, все одно пожалкували про «м’яса і котли», що їх мали в Єгипті.

«І ось тоді Господь застосовує цю дію — 40 років блукання пустелею. Не відразу люди були приречені на 40-річне перебування поза Землею Обітованою, а лише тоді, коли висловили сумнів у тому, що Господь про них піклуватиметься», — зазначив отець Георгій. І побажав слухачам не наслідувати прикладу старозавітніх людей, а, навпаки, цілком покладатися на Божу підтримку й благодать та намагатися щиро і свідомо слідувати Заповідям.

До речі, текст Заповідей отець Георгій запропонував прочитати не у вигляді стислого переліку з 10 пунктів у Катехізисі, а безпосередньо в біблійних главах з книг Вихід (глава 20) та Второзаконня (глава 5). Тільки тоді стає зрозумілим, наскільки далекі наші уявлення про заповіді, як про заборони і накази, від того значення, які вони мали для Бога та людей, звільнених Ним з рабства.

Поглянути уважніше було запропоновано і на інший образ Великого посту — 40-денний піст Спасителя перед тим, як вийти на публічну проповідь. У Новому Завіті йдеться про те, що наприкінці 40 днів до Господа Іісуса Христа приступив диявол, спокушаючи.

«Зверніть увагу на ті три спокуси, — запропонував отець Георгій. — Вони актуальними є для нас. І якщо ми хочемо іти дорогою посту, маємо розуміти, яким чином можемо їх уникнути… Спокуса хлібом — спокуса забезпечення життя, вона дійсно присутня в нашому житті. Що на це відповів Господь — «не хлібом єдиним буде жити людина». Друга спокуса — «кинься вниз». Це - спокуса дивом, і ми дуже часто вимагаємо від Бога: зроби за нас! Зроби, щоби все відбулося якимось дивним чином. Це - теж та спокуса, з якою стикається віруюча людина. Остання спокуса — влада. Ми часто не витримуємо цієї спокуси владою. Нам здається, що влада — це десь там далеко, це не про нас. Але і в кожного з нас є влада. Це можуть бути діти. Це можуть бути співробітники, друзі. Багато є варіантів цієї спокуси. Фактично і цю спокусу Господь відкидає і лише після цього виходить на суспільну проповідь».

І засобом для подолання цих спокус, є якраз піст і молитва.

***

Отець Георгій «пройшовся» по всіх традиційних образах Великого посту — скільки їх умістилося в 45-хвилинну лекцію. Включно з математичними розрахунками: чому 40 днів, чому чотиридесятниця, якщо постуємо 48 днів, чому піст — десятина Богу, якщо в році 365 діб тощо.

Розповідаючи про першоджерела — тексти Письма Старого і Нового Завітів, — він ділився власними враженнями від прочитаного, і його зацікавленість передавалася аудиторії. Слухачі ще раз переконалися в тому, що Книга Іова, книга Виходу, всі чотири Євангелія, апостольські послання, Апокаліпсис є обов’язковими для прочитання кожному, хто хоче свідомо, а не формально, постувати і взагалі жити християнським життям.

До речі, чимало з рекомендованих уривків Святого Письма в гарному українському перекладі друкується щодня на порталі Отченаш.укр. Зокрема, глави з Євангелія — як благословило церковне священноначаліє. А кожної суботи та неділі — Біблійні книги Виходу та Второзаконня з описом дарування Заповідей звільненому з рабства людству.

Підсумовуючи виступ своїм баченням посту в сучасному контексті, отець Георгій запропонував аудиторії такі форми посту: інформаційний піст, споживацький піст, економічний піст, екологічний піст.

Інформаційний простір пропонує багато «скоромної», некорисної інформації. Утримайся від цього.

Споживацьке суспільство будує нові «храми»: ТРЦ, магазини, бутіки, базари… Борися у піст із консьюмеризмом.

Економічна криза спонукає до розуміння посту як технології для самообмеження. Скористайся корисною навичкою.

Екологічна ситуація закликає розумно використовувати дані Богом ресурси. Не марнуй дарів Божих.

Піст під час війни, як духовно-релігійне підґрунтя для переговорів про мир, має стати приводом для початку переговорного процесу і примирення. Головне у піст — не вбивати одне одного (словом, ФБ-постом, кулею…).