Напевно, всі практикуючі християни, що уважно студіюють Святе Письмо, добре знають, зокрема, його образну притчу про наріжного "каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого". Й у цій біблійній алеґорії захований величезний і значущий сенс і зміст. Адже там йдеться, по-перше та особливо, про особистість Сина Божого - Господа і Спасителя світу. А, по-друге, про Вселенську й Православну спільноту Його Божого народу, в т. ч. тут, в Україні, поміщену Господом на головному перетині християнських Сходу і Заходу і щодо ролі і місії якої в нашому, а надто - сучасному і прийдешньому, світі у Божого Провидіння, вочевидь, є певний задум і план-призначення.
«У цей день свята Різдва Христового ми всі разом творимо одну боголюдську родину, святкуючи присутність між нами новонародженого Христа – Бога, Який став людиною. У тій Дитині, - каже апостол Павло, - спочиває вся повнота божества. Тому ми кажемо, що свято Різдва Христового – свято дуже глибокої, ніжної близькості Бога до людини», – зазначив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук), звертаючись до вірних та всіх співвітчизників під час проповіді на Різдвяній Літургії 7 січня в храмі Святого Василія Великого у Києві.
У 2-й половині минулого століття, - сказав Предстоятель Церкви присутнім на богослужінні, - осмислюючи великі лиха і потрясіння, масштабні катаклізми, ґеноциди й катастрофи, які пережило людство, а надто під час Першої та Другої світових війн, шукаючи причини, чому на землі забракло того миру, різні мислителі, історики й аналітики говорили про те, що у людському суспільстві проявилася ідея «зайвої людини». Про «зайву людину» ще говорили класики російської літератури, серед них, зокрема, і Тургенєв у середині ХІХ століття. А різні - запекло-безбожні і людожерські - тоталітарно-екстремістськіі системи ХХ століття зробили «зайвими», "небажаними" не тільки одну людину, а цілі народи, цілі держави, цілі соціальні й реліґійні групи та спільноти, а особливо вірних та громади Господнього люду. І не в останню чергу - в Україні. Ми добре пам’ятаємо фразу: є людина – є проблема, нема людини – нема проблеми.
«Але ми сьогодні можемо сказати, що у Своєму воплоченні - в цьому божественному акті, коли Бог стає людиною, Він стає саме тою людиною, яку хтось назвав зайвою. Він, Володар неба і землі, Який дав Своєму старозавітньому народові цілу Обітовану землю, а Йому Самому навіть не знайшлося там місця у заїзді. Став вигнанцем зі Свого рідного дому після першої хвилини народження», – наголосив Блаженніший Святослав.
Але у Своєму Різдві Він показав, - переконує Глава Церкви, - що та людина, яку хтось назвав «зайвою», є Центром історії людства, є Господарем неба і землі, і саме Вона творила, творить і завше творитиме історію, бо Господь є той самий учора, сьогодні й навіки. Й усі, без винятку, Його пророчі візії і обітниці, дані й проголошені окремим, Ним вибраним, людям і цілим народам - як у старо-, так і новозавітню епохи, залишаються твердими, вірними і непорушними, аж допоки все не здійсниться.
«Ми, українські громадяни, які будуємо незалежну Україну в новому тисячолітті, дуже часто в своєму серці відчуваємо, що сьогодні хтось нам каже, що ми є «зайві» люди. Сьогодні молоде покоління почувається виключеним з того суспільства, в яке воно прагне інтеґруватися. Кожен з нас у будь-яку хвилину може стати «зайвою» людиною на своїй рідній землі, але в сьогоднішньому святі – у Різдві Христовому наш Творець нам каже, що в Нього немає «зайвих» і "непотрібних" людей і народів, що Він нікого зайвим не створив. Він каже, що є разом з нами, Він воплотився, щоби розділити кожночасний момент людської історії, щоб ми відчули себе улюбленими Богом», – проповідував Глава УГКЦ.
Тому ми й так радіємо сьогодні, бо наш Творець є з нами. З нами Бог. Це не є якась порожня мрія чи казка, а тверда істина, яка є джерелом нашої надії, нашої радості.
«У цей день світлого празника Різдва Христового радіймо разом присутністю Бога поміж нас. Відчуваймо, як Господь Бог нас любить. Як маленька дитина огортає і цілує свою матір і свого батька, так і сьогодні наш Творець огортає і цілує кожного з нас устами Новонародженого Христа. Нехай це свято стане ще одним моментом, коли ми відчуємо себе близько Бога. Цей рік наша Церква проголосила Роком віри… Тільки очима віри можна побачити в цьому новонародженому хлоп'яткові вічного Бога, тільки очима віри можна відкрити свою власну гідність, тільки у вірі – захистити свою власну свободу, і тільки у вірі можна віднайти своє власне місце в історії і творити наше вільне, Богом наповнене суспільство», – побажав Глава Церкви вірним та всім землякам-українцям.
Цю Божественну Літургію у храмі Святого Василія Великого з Главою УГКЦ співслужили Владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії, Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, та численні священики. Трансляцію Літургії здійснював Перший національний телеканал.
Про це повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.