Дитячий хор з Львівщини виступив з концертом в Хорватії, діти прекрасно поєднали молитву і відпочинок.
З 7 по 14 серпня 2012 р. на запрошення української громади у Хорватії, дитячий хор церкви Св. Йосафата УГКЦ м. Червоноград здійснив цікаву подорож.
Ініціатором поїздки став п. Владо Корєшин – заступник голови української громади у Хорватії та голова українського культурно-просвітницького товариства «Україна» у м. Славонський Брод. Багато років підряд він організовує літні школи для дітей українських родин у Хорватії.
Старий град – невелике, дуже чисте, тихе і красиве містечко. Будинки розташовані з двох боків вздовж морського заливу на якому стоїть багато красивих яхт, катері і човнів.
Виступ хору відбувся 10 серпня 2012р. о 21.00 год. на центральній площі міста. Годинний концерт пройшов на одному подиху. Хорові твори переплетені із творами у супроводі бандури сприймалися гучними аплодисментами. Для глядачів, з яких чимало туристів із різних країн світу, родзинкою став невідомий для них інструмент – бандура. На концерті була присутня мер міста Джурджіца Планчич, яка склала подяку юним хористам за чудовий концерт. Опісля виявила бажання окремо сфотографуватися з бандурою.
У неділю 12 серпня хор співав Святу літургію у церкві Св. Степана. Літургію відправляли о. Роман Сковрон – священик церкви Св. Йосафата і духовний провідник дитячого хору і о. Роман Ткачик – адміністратор парафії Св. Косми і Дем’яна с. Хоробрів. Перед Службою Божою всі мали можливість приступити до Св. Сповіді а на Літургії прийняти Св. Причастя. На проповіді о Роман Сковрон звернув увагу про віру дітей і що її постійно потрібно підживлювати – молитвою, добрими ділами і прийняттям святих Тайн Сповіді і Євхаристії. На пам’ятку перебування у цьому містечку і храмі, місцевий священик подарував красиву ілюстровану книгу про церкви Старого Града.
В останній день діти відвідали надзвичайно прекрасний Національний парк Хорватії «Плітвицькі озера». Краса незайманої природи перемагала втому і додавала сили.
Кожен вечір діти співали українські пісні, веселилися, роздумували над Божим Словом, спілкувалися зі своїми ровесниками з Хорватії. Дитячі очі світилися радістю, а мене як керівника, переповнює гордість за своїх вихованців. Адже переїхавши тисячі кілометрів, юні співці донесли українську культуру, пісню і молитву у країну, де про Україну мало хто знав.
Оксана Гейко