У Дрогобичі 24 березня відбулася традиційна молитовна хресна хода. Цього року ювілейна — двадцята.

О. Іван Паньків, дрогобицький декан, пригадав присутнім також інші знакові події, над значенням яких запропонував роздумати під час Хресної дороги. Цьогоріч минає 30 років виходу УГКЦ з підпілля, коли у Львові хресною ходою пройшли понад 100 тисяч людей, засвідчивши світові, що УГКЦ є живою Церквою. Рівно ж у квітні цього року минає 25 років, як Самбірсько-Дрогобицьку катедру посів владика Юліян (Вороновський). Також цьогоріч УГКЦ святкує 150-річницю з дня народження Блаженного Климентія Шептицького і Блаженного Омеляна Ковча.

У вступному слові о. Іван Паньків пригадав присутнім, що хресний шлях Ісуса розпочався із несправедливого засуду. "У Старому Завіті інституцію суду було запроваджено для торжества справедливості, щоб карати винних і виправдувати невинних", - наголосив проповідник. Тому несправедливий суд - це ганьба суспільства. На відміну від людини Господь Ісус мав право як повновладний чинити суд. Однак з Євангелія дізнаємось, що цим правом Він ніколи не користав, навіть тоді, коли це дораджував чинити старозавітній закон. Врешті-решт, Ісус стає жертвою несправедливого суду. Фарисеї не могли показати свою ображену гордість і замасковували під виконання закону. Вони наполягали розп'ясти Христа. І їхній крик переміг. "Це ганебний суд, коли перемагає крик, а не правда. Насправді фарисеї засудили не Ісуса, але самих себе", - сказав у підсумку проповідник.

Упродовж стацій Хресної дороги до присутніх промовляли також інші священики, а на завершення ходи із словом до присутніх звернувся владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

 Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Прес-службу Самбірсько-Дрогобицької єпархії