Як почути мігрантську молодь у 21 столітті? Які особливості душпастирства молодих людей в умовах міграції? Ці та інші питання обговорили під час круглого столу, що відбувся в рамках ІІ Форуму мігрантів УГКЦ Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.
У своєму виступі єпарх Паризької єпархії святого Володимира Великого для українців візантійського обряду у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу владика Борис Ґудзяк зазначив: щоби працювати з людьми, їх треба слухати, відчути і знати. «Господь Бог, щоби нас спасти, поселився серед нас і 30 років жив людським життям і слухав, а проповідував лише 3 роки», - зауважив єпископ.
Він відзначив, що у Парижі спробували послухати і почути українців - соціологи УКУ на запрошення владики Бориса провели соціологічне дослідження «Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі». Його мета полягала не лише в тому, щоб пізнати потреби українських мігрантів та підтримати їх, але насамперед у гуртуванні.
Опитування дало змогу деталізувати низку аспектів повсякденного життя українських мігрантів “четвертої хвилі” в Парижі та Паризькому регіоні, особливості їхнього релігійного життя, оцінити ступінь їх адаптованості та громадської активності, участі у суспільних і церковних заходах. На основі анкетування опубліковано 140-сторінковий деталізований аналітичний звіт.
«Міграція - наскрізний феномен нашого церковного життя. І потрібно, щоби наші єпархії і парафії, а насамперед єпископи, це усвідомили, - наголосив єпископ. - Дуже важливо, щоби в умовах міграції ми допомогли молодим людям поєднати духовне життя з інтелектуальним розвитком. Всі вони ходять до школи, підуть в університети. Але якщо духовне життя зупиняється на підготовці до Святого Причастя, вони завжди будуть духовними ліліпутами», - зазначив владика Борис.
Координатор для греко-католиків в Італії з Флоренції о. Володимир Волошин у своєму виступі наголосив на важливості душпастирства сімей. «Для того, щоби привести до Церкви дітей та молодь, потрібно спочатку відшукати батьків, відшукати сімей. Раніше у нашій церкві бігало кілька дітей, це були діти двох сімей. І ці дві сім’ї, які були воцерковлені, привели інших», - зауважив отець Володимир.
У свою чергу о. Віталій Микитин, який душпастирює у Зальцбурзі, розповів про працю з молоддю в Австрії. «Маємо 5 наших парафій в Австрії. На сьогодні діють дві великі школи у Відні, які відвідують близько 100 дітей. Як отці стараємося, щоби на кожній парафії була катехизація для дітей, і вона працює. Що нас особисто тішить – тепер є приріст студентства в країні. Близько 2 тис українських студентів маємо в Австрії, більшість у Відні, також у Зальцбурзі і Граці. І студенти-теологи в Інсбруці», - додав священик.
Він зауважив, що наші молоді люди в Австрії дуже активні і організували Товариство української молоді Австрії. «Ми вражені, наскільки вони успішні, як одні одного підтримують, особливо нових студентів. Мають соціальні програми, організовують культурні заходи, - зазначив отець Віталій. - Правдива інтеграція відбувається тоді, коли наші молоді люди в Австрії не бояться показати, хто вони є і утверджують себе в тому. У духовному плані щорічно проходить конгрес молоді на Зіслання Святого Духа. Приїжджає молодь з усієї Австрії».
Душпастир також відзначив, що існує потреба у реколекціях для студентів і таборах для дітей. «Але головне - зустріти найперше людину і запитати, чого вона потребує. Ми всі або є молодими, або були молодими - і можемо себе запитати: що нас привело до Церкви, що там затримало? Чи добрий священик на парафії чи друзі, які показали добрий приклад у житті?» - зауважив о. Віталій.
У свою чергу координатор капеланії УГКЦ у Португалії о. Іван Гудзь, представяючи ситуацію у Португалії, зауважив, що на сьогодні існує проблема сімей, які приїжджають, і не є воцерковленими. «Якщо родина на мала духовної формації в Україні, то і в Португалії вона не переймається духовним вихованням. І нам треба працювати з родинами, які не мають духовної формації», - відзначив о. Іван.
Він розповів, що у Португалії зараз працює 16 українських шкіл, водночас тільки 9 з них є проукраїнські.
Ще одна проблема - небажання деяких місцевих єпископів приймати священика УГКЦ. Як наслідок, громади українців у деяких містах Португалії роками не мають свого душпастиря.
Говорячи про священиків, які їдуть на служіння на місійні терени, отець Іван відзначив, що важливо, аби такі душпастирі проходили єдину формацію і були належно підготовленими.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на pmvugcc.