Питання пересадки органів чи окремих тканин – це є складне питання, яке має багато аспектів. Безперечно з боку Церкви ми можемо, перш за все, говорити про морально-етичну сторону цього питання. Тому що потрібно розуміти, наскільки, зокрема, християнська мораль дозволяє чи не дозволяє ту чи іншу терапевтичну дію.

Про це Отець і Глава Української Грек-Католицької Церкви Блаженніший Святослав в ефірі інтерактивної програми «Відкрита Церква» на тему трансплантації органів у рамках циклу передач «Дар життя».

Предстоятель УГКЦ насамперед пояснив глядачам, що таке трасплантація органів чи тканин, які її бувають види, і які бувають морально-етичні наслідки. «Дуже поширений вид пересадки органів чи частин тканин тому самому організму, з якого його відбирають. Наприклад, реконструкційна медицина робить пересадку шкіри при опіках... У таких випадках ні в кого навіть не виникає питання це етично чи ні, бо таким чином лікується життя», – розповів Блаженніший Святослав.

За його словами, є ще два інших види цього терапевтичного акту. «Перше – пересадка органів від живого донора до пацієнта. Тут існують дуже чіткі морально-етичні критерії. Такого типу діяльність можлива лише як дарування. Тобто особа не може торгувати своїми органами. Продавати свою нирку чи будь-який інший орган – абсолютно неприпустимо. Так само неприпустимою є торгівля органами взагалі. Тому дуже часто такого типу трансплантологію називають «чорною», оскільки вона є цілком заборонена у світі і є кримінальним злочином. А з моральної точки зору є одним з видів убивства», – наголосив Глава Церкви.

Предстоятель також зауважив, що навіть тоді, коли хтось хоче подарувати свій орган іншій особі, щоби врятувати їй життя, існують певні правила. «По-перше, можна дарувати свої органи лише ті, які є парними органами і при цьому людина має бути чітко поінформована про ризики для її власного здоров'я», – відзначив Глава УГКЦ.

Також не ставиться під сумнів моральну легітимність пересадку органів від мертвого донора до живої особи з наміром врятувати життя людині. Звісно, підкреслює Глава УГКЦ, для цього законом мають бути прописані всі правила. Бо відомо, що людський організм є єдиним цілим, допоки живий мозок. Якщо помирає людина, то перш за все помирає її мозок. Але інші життєво важливі органи ще є живими і можуть врятувати життя інших людей.

Абсолютно неприпустимим, на думку Блаженнішого Святослава, є пересадка органів, які належать до репродуктивної сфери особи чи є залозами внутрішньої секреції, тобто залози, які виділяють гормони. Тому що в такий спосіб пересадка спричиняє зміну особистості пацієнта, на прояв її особи.

«Отож морально виправданим є лише акт дарування як вид любові, милосердя і солідарності, коли ми говоримо про можливість пересадки органів від донора до рецепієнта», – наголосив Предстоятель.

Нам потрібно творити культуру, де б люди не боялися чинити добро навіть тоді, коли їхній земний шлях завершився. Таку позицію висловив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у ефірі інтерактивної програми «Відкрита Церква» на тему трансплантації органів у рамках циклу передач «Дар життя».

Під час програми були оприлюднені соціологічні дослідження, згідно яких в Україні 63% згодні стати донорами, 25 – проти, 12 % ще не визначилися, що робити з собою після смерті.

 Глава УГКЦ назвав такі показники дуже хорошими, хоча до порівняння, скажімо, в Австрії майже сто відсотків людей готові стати донорами після смерті.

Щодо себе особисто Блаженніший Святослав висловив цілковиту згоду стати донором. «Якщо після смерті я зможу й надалі чинити добро, то чому ні», – сказав Предстоятель УГКЦ.

На його переконання, нам в Україні потрібно творити культуру, де б люди не боятися чинити добро навіть тоді, коли їхній земний шлях завершився. «Якщо ми можемо чинити добро навіть після нашої смерті, тобто якщо наші органи після нашої смерті можуть врятувати інше життя, то, гадаю, це обов'язково потрібно робити», – сказав Глава Церкви.

«Переконаний, – продовжив Блаженніший Святослав, – що в нас в Україні є професійні і мудрі лікарі, і є багато людей, які готові рятувати життя іншої людини, даруючи власні органи навіть після своє смерті. Тільки нам потрібна культура цього. Також українське законодавство повинно пройти відповідний шлях розвитку, тому що даний стан справ тільки погіршує справу з пересадкою органів і де-факто в непрямий спосіб стимулює так звану чорну трансплантологію».

«Гадаю, ми всі разом повинні зрозуміти, у чому полягає моральне добро такого акту, яким чином нам потрібно особисто діяти і як подбати, аби пацієнти, які потребують такої допомоги, могли бути врятовані у своїй рідній Україні», – наголосив Предстоятель.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на  Департамент інформації УГКЦ.