Згідно з Постановою Позачергового Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ від 16 січня 2006 року, УГКЦ в Україні відзначає День хворого у Неділю розслабленого. Цього року цей день припадає на 7 травня 2017 р. Б.
Відзначення Дня хворого у нашій Церкві має мету привернути увагу християнської спільноти та суспільства загалом до хворих людей, їх родин та тих, хто облегшує їхні страждання, зокрема медичний персонал та волонтерів.
У цей день наша спільна молитва та діла милосердя мають засвідчити нашу небайдужість та підтримку усім тим, хто потребує нашої допомоги.
Звернення Комісії Української Греко-Католицької Церкви у справах душпастирства охорони здоров’я з нагоди відзначення Дня Хворого у Неділю Розслабленого 7 травня 2017 року Божого
«Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви Мені зробили»
(Мт. 25, 40).
Дорогі у Христі брати і сестри!
Як і кожного року, в третю неділю після Пасхи, коли по всіх церквах візантійської традиції на Літургії читається євангельський епізод зцілення Ісусом Христом розслабленого чоловіка, Українська Греко-Католицька Церква відзначає День хворого.
Саме цієї днини, в першу чергу, варто молитовно згадати всіх недужих та терплячих, а особливо тих, котрі вже не можуть (а ймовірно, ніколи більше і не зможуть) своїми власними ногами покинути домівки чи палати лікарень, щоб прийти в храм, аби примкнути до святкового гуртка вірних, які єдиним серцем та устами славлять свого Творця. Вони, внаслідок тієї чи іншої хвороби, раптової травми, чи може, поранення у зоні АТО, втратили цілковиту або ж часткову здатність жити вповні: робити все, що досі було звичним; помагати ближнім; заробляти на хліб щоденний; подорожувати; складати плани на завтра; захищати Вітчизну… Багато хворих щоденно терплять нестерпні болі, які потьмарюють розум та віднімають здатність адекватно реагувати на присутність здорових людей. Відчуття безпорадності та оцінювання себе, як тягаря для рідних чи знайомих, часто породжує непроглядний відчай із запитанням: «Боже, чому Ти мене покинув?!» (пор. Мт. 28, 46) Часто у такому стані хвора людина втрачає і силу-бажання молитися. Разом із наріканням, може прийти зневіра, а навіть більше – образа на Господа.
Ось чому молитва здорових християн за недужих осіб є просто необхідною. Вона відкриває зранений організм хворого на Божу благодать – присутність самого Лікаря душ і тіл наших. У Посланні святого апостола Якова знаходимо наступне: «Молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться. (…) Ревна молитва праведника має велику силу» (5, 15-16).
Наступний важливий крок у День хворого мав би полягати у конкретній фізичній дії щодо терплячого. Найменше, що може зробити християнин для недужої людини – це відвідати її у лікарні чи вдома. Багато хворих, які опинилися у вимушеній ізоляції від зовнішнього світу, страждають не так від самої недуги, як від байдужості тих, котрі ще вчора іменували себе найкращими друзями. Не даремно гласить народна мудрість, що справжній приятель пізнається лише у біді. І часто буває так, що у скрутній годині зникають практично всі, озброюючись різноманітними оправданнями та аргументами, чому їм не виходить бути поряд свого хворого друга. Щось подібне досвідчує сам Ісус Христос у Гетсиманському саду. Коли прийшли юдеї з мечами та дрючками, щоб схопити Спасителя, «всі учні залишили Його й повтікали» (Мт. 27, 56). А на Голгофі, як читаємо у Євангелії від святого апостола Йоана, «при хресті Ісусовім стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, та Марія Магдалина» (19, 25), а також улюблений учень. І все. Відчуття, що тебе покинули і більше не хочуть бачити, мабуть, є найстрашнішим. Така самотність породжує розчарування у людях, образу, гнів, відчуття помсти… Недужа особа має загрозу покинути світ цей у жахливому духовному стані, а ми і не здогадуватимемося, що виною цьому є наша індиферентність. І навпаки, велику радість приносить хворому той, хто знаходить у собі силу перебороти власні «не хочу і не можу», та навідується до нього, висловлюючи як співчуття, так і готовність бути поряд до кінця. Слід часто, а особливо у День хворого, пригадувати собі слова Ісуса Христа: «Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили» (Мт. 25, 45).
Також, не менш важливою справою у День хворого для всіх вірних УГКЦ є звернення уваги на пригнічених родичів недужих осіб. Апостол Павло говорить, що якщо страждає один член тіла, то разом з ним терплять також й інші. Сім’я – це єдиний організм. Якщо захворіє хтось один, всім решта почуватися здоровими є вкрай важко, а то й неможливо. Підтримати їх добрим словом, порадою, фінансово чи пропозицією якось послужити, мало би стати жестом нашого духовного поступу та ознакою християнської зрілості.
Нехай благий Господь, Який своєю смертю на хресті подолав смерть, воскреснувши з мертвих, подає усім недужим силу вистояти до кінця, не втративши віри, а нам, мужність та відвагу, залишатись поряд навіть тоді, коли обставини диктують, що вигідніше сховатись за пеленою щоденних справ. Залишаймося назавжди невтомними носіями того світла, яке одного разу засіяло із порожнього Гробу Спасителя, і розвіяло найжахливішу темряву гріховної ночі та мряку байдужості! Амінь!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Програма заходів відзначення Дня хворого в УГКЦ Неділя Розслабленого (7-14 травня 2017 р. Б.)
На загально церковному рівні
А. Звернення Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я до духовенства і вірних УГКЦ з нагоди відзначення Дня хворого у Києво-Галицькій Митрополії;
Б. Урочисте вручення дипломів медкапеланам – випускникам Австрійської освітньої програми для лікарняного душпастирства – 4 травня 2017 р. Б.
В. Шоста всецерковна проща «Дорогою зцілення» до Унівської Святоуспенської Лаври, присвячена молитві за утвердження нашого народу в чесноті тверезості – 6 травня 2017 р. Б.
На архі/єпархіальному рівні
А. Провести у лікувальних установах архі/єпархії Богослужіння у наміренні зцілення хворих, молитви на оздоровлення, відвідання хворих
Б. Пастирські відвідини Єпархом лікувального закладу. Молитва, благословення хворих та працівників медустанови.
На парафіяльному рівні
А. Урочиста Літургія 22 травня 2016 року з додатком єктенії за хворих, їх родин, поранених, а також осіб, що ними опікуються та працівників медичної сфери.
ЄКТЕНІЯ
Ще молимось, Тобі Господи, за всіх хворих, поранених, щоб вони отримали належну поміч та опіку, якої потребують; щоб через свою віру знайшли мир і пізнали, що Ти завжди з ними, вислухай і помилуй.
Ще молимося за тих, хто служить хворим, хто своєю професійною працею приносить немічним полегшення їхньому болю та стражданням. Щоб Христове співчуття та співстраждання відобразилось у всьому, що вони роблять. Щоб вони завжди усвідомлювали пастирське значення їхнього служіння і завжди виявляли пошану до гідності кожного хворого.
Ще молимось за всіх священнослужителів-капеланів, волонтерів, які працюють у сфері охорони здоров’я, щоб їм ніколи не забракло сили і наснаги у служінні хворим. Щоб воно наповнилось ревним духом молитви і мудрістю допомоги страждаючим.
МОЛИТВА ПІСЛЯ ЛІТУРГІЇ
Благословенний Боже, благий лікарю душ і тілес наших, що зволив наші недуги і наші хвороби взяти на себе, і своїми ранами нас вилікувати. Ти смертю смерть переміг і тим, що в гробах, життя дарував; Ти, що Лазаря воскресив з мертвих, помилуй і рабів твоїх; так як відвідав тещу Петрову і своїм словом відігнав жагучий вогонь від неї; як сліпцям зір повернув і жінці-грішниці дарував відпущення гріхів; так бо многомилостивий і чоловіколюбний, довготерпеливий Господи, споглянь на братів і сестер наших немічних, поранених, відвідай милістю Твоєю, простягни руку Твою, повну зцілення і ліку, і зціли їх, піднісши з постелі болю. Заборони духові немочі, віддали від них всяку хворобу, всяку біль, всяку рану, всяку гарячку; і якщо є в них провини або беззаконня: ослаби, відпусти, прости ради Твого чоловіколюбства. Так, Господи, пощади створіння Твоє у Христі Ісусі, Господі нашому, що з ним благословен єси, з Пресвятим, благим і животворним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Богородице, потіхо страждаючих, зглянься на цього (цих) хворого (хвору, хворих), бо це Твоя (Твої) дитина (діти). Кріпи її душу і тіло, щоб у всьому бачив (бачила, бачили) волю Небесного Отця. Амінь.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на прес-службу Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я