ЕКУМЕНІЧНИЙ МОЛЕБЕНЬ
13 ЛЮТОГО 2010 р.
Піст, як милостиня та ліки для тіла і душі.
13 лютого в Катедральному соборі Святого Воскресіння (м. Івано-Франківськ) відбувся традиційний екуменічний молебень до Богородиці за участю отців та мирян УГКЦ, УАПЦ, УПЦ КП. Темою розважань отців став Великий піст.
Грунтовно, вичерпно й з натхненням, отець Ігор Онищук (УГКЦ) висвітлив у своїй проповіді три основні прояви, на яких базується і розвивається віра в Бога. Це молитва, піст і діла милосердя, якими під час Великого посту необхідно й потрібно відновляти наше духовне життя.
Розвиваючи думку, що молитва – стукає в двері, піст – переконує, домагається, здобуває, а милосердя – одержує, він акцентував увагу присутніх мирян саме на практиці милостині, що є конкретним способом допомоги тим, хто перебуває в скруті, і одночасно аскетичною вправою, яка допомагає визволитись від прив’язаності до земних дібр.
Також о. Ігор наголосив, що Євангеліє висвітлює характерну рису християнської милостині: вона має бути прихована. Тому Святе Письмо заохочує поглянути на милостиню у глибший спосіб, що виходить поза чисто матеріяльний вимір, і вчить нас, що більша радість давати, ніж отримувати (пор. Ді. 20, 35). Коли ми діємо з любов’ю, то виражаємо істину нашого буття: бо ж ми сотворені не для себе самих, а для Бога і для братів (пор. 2 Кор 5, 15). Кожного разу, коли з любові до Бога розділяємо наші багатства з потребуючим ближнім, відчуваємо, що повнота життя походить від любові, і все повертається до нас як благословення у вигляді миру, внутрішнього задоволення і радості. Небесний Отець винагороджує нашу милостиню своєю радістю. Але є ще щось більше: одним із духовних плодів милосердя Святий Петро називає прощення гріхів. «Любов, – пише він, – покриває силу гріхів» (1 Пт 4, 8). Як часто повторює великопосна Літургія, Господь дає нам, грішникам, можливість бути прощеними. Ділячись із бідними тим, чим ми володіємо, ми готуємось прийняти цей дар.
Закінчуючи свої розважання, отець сказав: «Милостиня виховує до великодушності любові. Практикування її спонукає нас наслідувати приклад Ісуса Христа, тому що, наслідуючи Його, ми зможемо стати схильними до того, щоб не тільки дати щось із достатку, але й самих себе, вчинивши з нашого життя цілковитий дар. Завжди, подаючи милостиню, даруємо щось матеріальне, проте знак більшого дару, який можемо пожертвувати іншим, є звіщення і свідчення про Христа, в імені Якого є справжнє життя!»
Розважаннями про те, що піст є боротьбою з пристрастями й пороками та ліками для тіла й душі, отець Роман Козак (УАПЦ) та отець Петро Дуб’як (УПЦ КП) подали присутнім мирянам добру науку, в якій містилося дуже багато корисної та необхідної інформації якраз перед початком посту.
Закінчився молебень, як завжди, спільною молитвою за єдність церков, за Україну та з щирими просьбами до нашої Небесної Матері про те, щоб стати Її правдивими дітьми і бути вірними до смерти Христовій вірі та Його святій Церкві.
На світлині отці-учасники екуменічних зустрічей: по-центру о. ліц. Ігор Онищук (УГКЦ), зліва від о. Ігоря отець Роман Козак (УАПЦ), справа – о. Петро Дуб’як (УПЦ КП).
Провід Спілки Християнського Відродження
м. Івано-Франківськ