Завдання Католицької Церкви - не тільки навчити людей молитися, але показати, як жити справді християнським життям, заявили два лідери Української Греко-Католицької Церкви. Очільники Церкви також зобов'язані супроводжувати, надавати підтримку своїм духовним підопічним в розпал боротьби і час небезпеки, вважають Святослав Шевчук, Архієпископ Києво-Галицький, та 81-річний кардинал Любомир Гузар, Глава Церкви у відставці.
"Двадцять три роки тому, ми отримали зовнішню свободу", - сказав він. "Так що свобода була тільки шанс, тільки можливість. Але мільйони українців тільки зараз переживають процес внутрішнього звільнення. Це нелегко - бути вільною людиною."
Протести, за його словами, виявили дійсно вільну Україну, націю громадян, готових взяти на себе відповідальність за своє майбутнє, відмінне від того, що є. "Що мене здивувало - те, що, вільну Україну не зрозуміли політики. Багато з них, як і раніше, - 'Homo Soveticus'", вони намагаються керувати країною відповідно до тієї моделі", тобто поза часом і, врешті, це їм не вдалося", - сказав архієпископ Шевчук.
"Це звільнення України проявилося красиво і сильно. Ніхто більше не відмовиться від своєї свободи", - сказав він. "Пострадянська Україна більше не існує. І в цих майбутніх виборах, якщо ті політики, депутати приймуть в парламенті стару радянську ідеологію і спосіб побудови нашої країни, для створення свого роду нової олігархії чи політичної еліти в старомодному стилі, повстання триватиме. Вільна Україна не прийматиме таку політику".
Архієпископ Шевчук сказав, що католицькі лідери в Україні не агітують за будь-яку, з двох десятків, партій або будь-яку людину, що шукає місце в новому парламенті.
"Ми говоримо нашим людям, як будувати нове суспільство в Україні", - пояснив він. "Ми, як представники Церкви - яка, як передбачається, є мати і вчитель. Ми проповідуємо на цінностях Божественного і морального закону. Ми намагаємося сприяти свободі у вірі, щоб навчити людей мати можливість самостійно розрізнити, хто в змозі реалізувати, виконати прагнення, які вони будуть довіряти комусь, щоб побудувати українське суспільство відповідно до їх власного бачення і точки зору, бажання і потреби".
На зустрічі з журналістами 20 жовтня кардинал Гузар сказав, що в той час, коли антирелігійна пропаганда Радянського Союзу не знищила віру серед українців, вона «залишала рубці», в т. ч. і корумпованість урядових чиновників, навіть на дуже локальному, дрібному рівні.
З легалізацією в 1989 році Української Греко-Католицької Церкви, однієї зі східних Церков в повному союзі з Римом (тобто, Ватиканом), і здобуттям незалежності України в 1991 році, кардинал Гузар сказав: "Церква в Україні була дуже активною в спробі допомогти людям бути віруючими, практикуючими християнами".
"Ми переконані, що Церкви повинні грати дуже важливу роль у соціальному розвитку суспільства", - сказав він, - для того, щоб допомогти "надолужити те, що було втрачено в минулому", - при радянському комунізмі. Як Католицька Церква в Польщі в 1980-х, так і Церкви України повинні "проповідувати соціальні чесноти дуже наполегливо", вчити людей молитися, але і бути практикуючими християнами: вдома і в своїх відносинах з народом.
"Ми не хочемо брати участі в політичних махінаціях, політичних діях, але ми хочемо підняти рівень духовності і релігійності народу, так, щоб він намагався, як християни свідомо намагаються, жити християнським життям, будувати свою моральну державу", - сказав кардинал.
Для кардинала Гузара Майдан є "великим поворотом в нашій історії", моментом, коли український народ, який до того, принаймні, доволі значною мірою "живився радянськими традиціями", зрозумів, що їх уряд дійсно зобов'язаний реагувати на їхні потреби та побажання, а не красти у них.
«Ця «революція людської гідності», як він сказав, «не буде тривати без участі Церков, ні в політиці, ні в «проповіді справедливості, сповідуючи правдивість, проповідуючи бажання допомогти один одному в повсякденному суспільному житті».
Ольга Бойко для Християнського порталу КІРІОС, за матеріалами CNA.