Заяви архієрея Константинопольської церкви, представника Константинопольського патріархату при Всесвітній раді церков, архієпископа Телміського Іова (Гечі) викликали справжній резонанс в ЗМІ. Своєю думкою про це, а також про останню заяву УПЦ МП щодо Об'єднавчого собору в Україні, про склад собору, а також поділитися прогнозом про те, хто може бути обраний главою нової церкви в бліц-інтерв'ю поділився митрополит Олександр (Драбинко).
- Цікаву заяву зробив архієпископ Вселенського Патріархату Іов (Геча). Ви її бачили?
- Ну, звичайно, бачив. Я відповідно після отримання посилання від нього ж, на цей матеріал, тут же у відповідь написав. Кажу - слава Богу, ми з вами дихаємо в сприйнятті подій в унісон. Я тільки вчора про це озмірковував в черговому інтерв'ю.
- Зокрема, владика Іов сказав про те, що на сьогоднішній день всі православні архієреї України - служителі Констанопольського престолу, оскільки рішенням Синоду Вселенського патріархату юрисдикція Російської церкви над українським священноначаллям скасована.
- Ми з вами про це вчора (1 листопада) говорили, і дуже докладно. Але поки теоретично, оскільки ще немає заяви Констанопольського Патріархату про межі своєї юрисдикції. Владика Іов, так само, як і я, говорить про теорію. Про речі, які повинні були б мати місце. Поки що ми не чули звернення до своєї пастви і ієрархів Констанопольського патріарха.
- Владика Іов також закликав представників Російської Церкви відновити єднання з Константинопольським Патріархатом і припинити погрожувати розколом в Православ'ї. Зокрема, він нагадав про те, що українське питання не є новим для Константинополя, оскільки всі президенти України, за винятком Януковича, зверталися з проханням надати автокефалію православній церкві в Україні.
Чи піде РПЦ на мирову з Константинополем? За яких умовах? В якій перспективі?
- Звичайно, піде. Євхаристійна єдність має бути відновлена в будь-якому випадку, тому що це питання не політичне, не громадського порядку, а виключно церковне.
Якщо ми вважаємо, що місія Церкви є над-мирною, над-мирською, то немає ніяких причин для того щоб в питанні адміністративного устрою Церкви використовувати і спекулювати питаннями мирськими.
- Як ви вважаєте, чи могла б РПЦ для початку скасувати заборону для своїх парафіян молитися і причащатися в храмах Константинопольського Патріархату?
- Я в даному випадку тільки скажу одне. За наявної у мене інформації, кількість паломників на Святу Гору Афон, яка знаходиться в безпосередній юрисдикції Констанопольського Патріархату, збільшилася.
Для них рішення керівництва Московської патріархії і Синоду, який пройшов в Мінську, не є обов'язковим.
Люди як причащалися, так і причащаються, священики як служили, так і служать. І це показник того, що в даному випадку, висловлюючись мирською мовою, м'яч далеко не на полі Московського патріархату.
Навпаки, в даному випадку Московська патріархія в програші перед Констанопольською, оскільки вона зробила додаткову рекламу Афону. Всі переживали, чи не зменшиться кількість паломників. Ні. Кількість паломників збільшилася.
- Той же владика Іов сказав ще одну цікаву фразу: "Якщо сьогодні Православна церква в Росії має сумніви щодо права Константинополя на надання автокефалії", то "вона повинна відректися від своєї власної автокефалії, тому що патріарший статус їй було дано в XVI столітті Констанопольським патріархом Єремією без всякого Вселенського собору".
Ви не вважаєте, що це нагадування архієпископа можна розглядати як певну ескалацію стосунків між Константинополем і Москвою?
- Я не знаю, від чийого імені висловлює цю думку владика Іов. Якщо ця думка погоджена з керівництвом церкви, яку він представляє і в якій він знаходиться, тоді можна говорити про якісь питання, які ви піднімаєте.
Але про ескалацію конфлікту я б не говорив. Якісь роздуми, які ми можемо мати з тих чи інших питань, не можуть бути причиною конфліктів. Ніхто нікому ще не забороняв розмірковувати. Конфлікти можуть виникати тільки в тому випадку, коли робляться офіційні, Синодальні заяви, затверджені главами Церков. Все інше є лише особистою приватною думкою, яка або може представляти загальну точку зору церкви, або не може її представляти і є приватною богословською теоретичною думкою.
- На сьогоднішній день ми бачимо, що Константинополь поводиться досить мирно, він не робить дзеркальних заходів щодо РПЦ. І все ж, чи може ситуація погіршитися? Чи вважаєте ви, що можливий справжній конфлікт між Константинополем і Москвою?
- Не думаю.
- На чому грунтується ваше переконання?
- На тому, що немає підстав для того, щоб мої підстави на чомусь грунтувалися (сміється).
- Чи плануєте ви брати участь в цьому соборі?
- Це залежить від того, яким буде і чи буде, благословення на цей Собор Святійшого Патріарха Варфоломія. Якщо обставини будуть складатися так, що буде все зрозуміло, і "Надзвичайний Установчий Собор Української Православної Церкви" буде проходити за узгодженим в євангельському дусі соборним розумом Церкви регламентом і програмою, то тоді, звичайно, можна розглядати питання про мою участь. Але якщо це буде виглядати і сприйматися як бажання певних осіб узурпувати першість, минаючи поняття братства, то моя участь під великим знаком питання.
- Поясніть, будь ласка, механізм. Яким чином формується склад учасників собору?
- Я сподіваюся, що Собор буде Помісним. Оскільки мова йде не про архієрейський "міжсобойчик", а про формування церковної адміністративної одиниці, яка буде визнана світовим православ'ям Церквою-Сестрою.
Це не об'єднавчий собор, як його не зовсім коректно зараз називають. Це Надзвичайний Установчий Собор Української Церкви, яка на ньому і повинна бути представлена СОБОРНО - єпископами, духовенством і мирянами. Як колись і звучало в постанові Константинопольського Патріарха: що Київський Митрополит обирається "духовенством і шляхтою".
Справа в тому, що релігійні організації, які називають себе Українська автокефальна церква, Українська православна церква (Київський патріархат), Українська православна церква, Синодальним рішенням Константинополя, яке було ухвалено недавно, були фактично анульовані. Теоретично, зараз всі раніше "неканонічні" перебувають у статусі "колишніх розкольників", оскільки вони ще не увійшли в спілкування зі Вселенським православ'ям, не було євхаристійного єднання, не було співслужіння.
Після скасування рішення 1686 року, можна сказати, відбулося відновлення Київської митрополії Константинопольського патріархату, яка існувала до 1686 року, починаючи з Володимирового Хрещення. Тобто ми в своєму канонічному статусі повернулися до стану, який був більше трьох століть тому.
І говорити про те, що хтось є, а хтось не є... Всі єпископи, всі священики, всі миряни на сьогоднішній день, як би вони себе не називали - Київським патріархатом, Московським патріархатом, Автокефальною церквою - всі вони на сьогоднішній день є канонічно де-юре кліриками Константинопольського патріархату.
Вони можуть це визнавати за собою, можуть не визнавати, але та синодальна постанова Константинополя фактично відновила ту митрополію, яка була анексована Москвою в 1686 році. В такому випадку, що ми маємо з учасниками Собору?
На Собор повинні йти з благословення Його Святості Патріарха Варфоломія всі архієреї, які цього побажають, які знаходяться на території держави Україна і які знаходяться у відновленій юрисдикції Вселенського Патріарха.
Ніхто не може обмежувати їх в цьому праві, окрім самого Патріарха, який може сказати, що він вважає чиюсь участь доцільною, а чиюсь - ні. Можливо, з оглядкою на якісь обставини, що були в минулому.
- Це означає, що архієреї, які хочуть брати участь в соборі, повинні звернутися до Констанопольського Патріарха?
- Я думаю, що сам Констанопольський Патріарх або його уповноважена особа повинні звернутися і дати запрошення єпископам, які сьогодні де-факто знаходяться в його юрисдикції, на цей Собор. І той, хто прийде, має право брати участь в Соборі, і будь-хто з єпископів має право і можливість бути обраним Предстоятелем цієї Церкви.
- Тобто Констанопольський Патріарх фактично визначить склад Собору.
- Я думаю, що так. Останнє слово за ним.
- Якщо в Соборі братиме участь митрополит Онуфрій, чи має він шанс бути обраним Предстоятелем цієї Церкви?
- Митрополит Онуфрій в такому випадку повинен підтримати ініціативу українського народу, яка була висловлена у зверненні президента і Верховної Ради до Вселенського патріарха. На Собор йдуть не для того, щоб там чомусь перешкоджати. Мета Собору - об'єднання і конституціювання Української помісної церкви. Він збирається не для того, щоб хтось висловлював свої зауваження.
Перед тим, як йти на Собор, кожен повинен сказати: так, я підтримую прохання українського церковного народу про дарування повної незалежності Православній Церкві України Вселенською патріархією і підтримую рішення про надання їй автокефального статусу. Якщо ієрарх йде на Собор просто для того, щоб сказати "я проти", він не може бути учасником цього Собору.
- Тобто спочатку митрополит Онуфрій повинен дати таку обіцянку - що він не йде виступати проти чогось?
- Ні. В такому випадку треба зробити заяву до Вселенського Патріарха: я підтримую дії Константинопольського патріарха щодо врегулювання канонічного статусу Українського православ'я шляхом, обраним Вселенською Патріархією - Матір'ю-Церквою. Це не обіцянка. Це звернення. Це приблизно таке ж звернення, яке підписували всі ієрархи до сьогоднішнього дня.
- Зробивши таке звернення, він має повне право брати участь в Соборі?
- Звичайно. І думаю, це багатьма буде прийнято з християнської радістю і розумінням.
- І разом з усіма іншими ієрархами претендувати на роль глави церкви?
- Я припускаю, що обрання Предстоятеля буде проходити за такою процедурою. Складається список всіх присутніх учасників Собору в Архієрейському сані, і проходить голосування. У першому турі обираються три кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів, у другому турі - Предстоятель.
- Яка, на вашу думку, ймовірність того, що цю церкву очолить митрополит Онуфрій?
- Давайте поки не будемо про це говорити, оскільки я не маю інформації про його участь. Скажу чесно, якщо це станеться, я буду щиро радий і це буде дивом Божим. Спочатку, коли тільки-но виникло питання про надання Томосу Українській Церкві, я як ієрарх УПЦ дотримувався тієї позиції, що слід було зібрати Помісний Собор Української православної церкви на чолі з митрополитом Онуфрієм, звернутися до Вселенського Патріарха про дарування УПЦ повної незалежності і автокефалії, тобто реанімувати рішення Помісного Собору 1991 року.
Тоді ми говорили б про приєднання до Української Православної Церкви тих, хто на той момент був у статусі "розкольників". Зрозуміло, що Предстоятелем такої церкви з ймовірністю 99,9% був би митрополит Онуфрій, оскільки він вже обраний єпископатом Української Православної Церкви і своїм особистим прикладом показав образ справжнього євангельського пастиря-доброго.
- Нещодавно глава Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ, архієпископ Климент прокоментував те, що сказав речник УПЦ КП, архієпископ Євстратій (Зоря) щодо участі митрополита Онуфрія в Об'єднавчому соборі автокефальної церкви України. Перш за все, він сказав, що заява представників УПЦ КП є "чимось сюрреалістичним".
- А владика Климент в цьому світі живе чи в якомусь окремому? Ви його про це не запитали? (сміється)
- Владика Климент також сказав, що патріарх Філарет для Стамбула - "збитий льотчик" і що " зняття заборон із нього так і залишилось яскравим прикладом того, як в Константинопольському патріархаті вміють за допомогою купи складнопідрядних речень із незрозумілих архаїчних термінів обкрутити навколо пальця кого завгодно " .
- Хороший біолог! До речі, цікаво було б дізнатися - цей його коментар був у вигляді сповіді, чи як? І як він ставиться до того, що сповідь, яку він робив наді мною 2013 року, записувалася на відео?
Тоді, в 2013-му, мене водили під конвоєм. Сповідь проходила в кімнаті, де мене утримували як свідка, і владика Климент був особою, що сповідувала. Як я розумію, знімали на відео, бо сподівалися, що я під час сповіді розповім щось надзвичайне. Я не знаю, чи знав владика Климент про те, що ведеться запис.
За порушення таємниці сповіді в царські часи виривали ніздрі, позбавляли сану і засилали на каторгу.
- Але в наших сучасних умовах ви ж не будете наполягати на подібних заходах?
- На таких заходах я не наполягаю. Але, як мінімум, сану він за це повинен бути позбавлений. Якщо він знав, що проводить сповідь під камеру.
Є довідка про те, що відео, викладене в Youtube, достовірне, є позов до суду. Цим займається юрист. Якщо владика Климент знав, нехай відповідає, чому він це робив. Якщо не знав, нехай так і скаже. До нього взагалі багато юридичних питань.
- Тобто в даному випадку ви використовуєте не церковнтй, а суто світський спосіб вирішення конфлікту.
- Звичайно. А як можна використовувати церковний спосіб, якщо церковна система судочинства у нас не працює?
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на uaportal.com