Колишній Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, архієпископ і кардинал Любомир (Гузар) поділився своїм поглядом на проблему антисемітизму, його причини та аргументацію антисемітських організацій. Ієрарх дав інтерв’ю в рамках IV Міжнародної молитви проти антисемітизму і нацизму, до якої 29-30 березня долучилась Україна.

– Пане Гузаре, яке Ваше бачення проблеми антисемітизму та нацизму в цілому у сучасному світі і зокрема в Україні?

– Антисемітизм - це (так, як я це розумію) ненависть до єврейського народу. А ненависть будь-якого народу противиться засадам християнської релігії і взагалі кожної релігії. Тому це треба відкидати, противитися такій ненависті до будь-якого народу. Бачите, антисемітизм – це звернення головно, виключно, властиво проти єврейського народу.

Я родився в тому році, коли Адольф Гітлер прийшов до влади у Німеччині, і з ним пов’язаний той політичний рух, що називаємо нацизм. Чому важливо звернути на це увагу? Впродовж століть бували різні прояви антисемітизму, ненависті до євреїв, але в ХХ столітті дуже особливий прояв – це була акція нацистів, яка закінчилася смертю, загибеллю мільйонів цілком невинних людей, у яких одинока вина в очах нацистів була та, що вони були євреї. І ми маємо тут такий жахливий, але правдивий приклад - до чого доводить ненависть якогось народу зі сторони групи людей, що мають в руках якісь засоби знищення, але також які мають ментальність, свого роду ідеологію, за якою вони готові нищити інших людей.

Тому для нас, які є свідками того, що сталося в минулому столітті, того страшного винищення, кривавого, жахливого винищення на підставі расової ідеології, очевидний примір - до чого то може довести. І тому, ми, маючі перед очами жахливий примір, повинні дуже чітко усвідомлювати, що не можна допускати, аби людьми опановувала така ненависть, щоб будь-який народ ставав жертвою такої диктатури, ненависті.

Всі люди повинні абсолютно відмовитись, відректися, ну прямо втекти від жахливої ненависті, яка може довести до таких наслідків антисемітизму. Може, в найгіршій формі знаний в історії такий злочин ненависті поповнили власне нацисти. Вони ненавиділи, бо вони казали що євреї перешкоджають розвиткові тої арійської раси, чистої раси і тому їх треба винищувати. Для нас усіх, хто би ми не були, чи християни, чи не християни, а особливо якщо ми є люди, віруючі в Бога, ми повинні дуже берегтися від такої ненависті, тої страшної спокуси ненавидіти якийсь народ тільки тому, що він є таким народом.

– В чому, на Вашу думку, полягають причини антисемітизму? Чи правдива аргументація антисемітських організацій у минулі часи та сьогодні?

– Я говорю цілком те, що я знаю, я не думаю що це є масове загальне явище. І не дай Боже, щоб ті антисеміти, які ширять ненависть до євреїв, щоб вони знаходили послух в народі. Тому треба дуже боронитися. Бо бачите, як хитро диявол підходить: упродовж віків в різних народах був антисемітизм. І чим його оправдували? А! Євреї розп’яли Ісуса Христа! Тому мусимо на них помститись. І то була дуже переконлива аргументація. Хоча справжні причини, мені здається, навіть, частіше були од такої зварійованої ідеології як нацизм та расизм.

А ще більше, мені здається, були чисто економічні міркування. Хотіли усунути євреїв або насильно забрати від них їхні цінності. І тому дуже потужна аргументація - «вони розп’яли Ісуса Христа». Так, була група, синедріон, але більшість християн, перші християни були не ті, хто Ісуса Христа розп’яв, давав до розп’яття, але ті люди, що його прийняли. Отже, така аргументація безпідставна. Зробити це підставою ненависті – це крайня глупота, але вона була. Впродовж віків, на жаль, маємо людей, які застосовували таку аргументацію, чого абсолютно треба позбутися.

Я думаю, що тут є далеко глибша підстава, чому ми мусимо такої ненависті боронитися – це є проти волі Божої! Господь Бог вчить нас любити, любити ближнього. І ніхто з нас не сміє бути байдужим до того, що стається з ближнім. А щоби оборонитися від цього, треба молитися.

– Чи треба віруючій людині в наші дні молитися проти антисемітизму та нацизму?

– Треба завжди молитися. В минулому, і сьогодні, і завжди треба молитися, бо, як я згадав, це є жахлива спокуса. В ХХ столітті ми маємо аж три геноциди. Аж три! Це значить, що поняття винищувати якийсь нарід – це є спокуса, котра може охопити будь-який народ і зробити жертвою також будь-який народ. Тому ми завжди мусимо молитися і то щиро молитися, щоби не дай Боже не стати діячем, жертвою такої спокуси, щоби не упасти в таку спокусу – хотіти будь-кого ненавидіти, тому що він є «інший за мене». Яку б ми собі причину не приписали, чи оправдання, воно нічого не оправдує, воно робить нас грішниками, злочинцями. І тому треба дуже-дуже щиро молитися, просити Господа Бога, щоби нас до такої, я це назову – масової ненависті, не допустив. Ненависть до євреїв, чи ненависть до будь-якого іншого народу є тим, що абсолютно противиться і християнству, і кожній нормальній релігії.

– Тривалий час і до сьогодні серед християн різних деномінацій і різних країн існує переконання, ніби Благу звістку євреям нести не треба. Буцімто «у цього народу свій, окремий шлях спасіння». Яка Ваша думка з цього приводу?

– Мені здається така річ. Говорити про Ісуса ми повинні усім людям: будь то єврей, будь то хто-небудь інший. Але ми мусимо залишити свободу вибору. Якщо це єврей чи хтось інший по цілому світу, говорити всім є наш обов’язок як християн. Але так говорити, щоби не нав’язувати, ну і не дай Боже щоби на почати ненавидіти тої людини, якщо вона вже зробила свій вибір, свій особистий вибір. Ми мусимо це толерувати, мусимо це приймати як частину нормального ставлення до людей.

– Чи, на Вашу думку, можливо брати участь у молитві проти антисемітизму та нацизму?

– Я звертаюсь і до своїх співвіруючих, і до всіх людей: ми мусимо молитися проти такої духовної пошесті, як антисемітизм; проти такої пошесті, такої злочинної ідеології, як нацизм. Бо всі вони, які між людьми збуджують почуття ненависті, є гріхом. Отже ми повинні, беручі під увагу цю особливу обставину, такі дні, присвячені цій молитві, використати і молитися, щоб не впасти в спокусу. Маємо цей день молитви проти антисемітизму – скористаймось з цього! Але і взагалі стараємось зберегти свою душу від будь-якого подібного вияву ненависті до ближніх наших.

– Існує в України і молитва за Ізраїль – молитва благословення та духовної підтримки, власне країни Ізраїль - Ерец Ісраель. Що скажете з цього приводу?

– Я думаю, що це є гарна думка. Все те, що зв’язане з Ізраїлем, з антисемітизмом, негативно антисемітизмом, позитивно з народом, – є для нас дуже важливий, живий приклад. Коли ми починаємо бути байдужими, ну а вже не дай Боже злобними, ненависними супроти когось, то ми поширюємо зло. Поширюємо гріх.

Навпаки, ми повинні звертати увагу, молитися за всі народи. Я думає, що цей заклик молитися за ізраїльський народ – гарний приклад, що ми повинні молитися за народи, за цей народ, який втішався особливою Божою ласкою, але і за всі народи, бо всі народи в очах Божих є Його дітьми. І ми повинні за всі народи молитися. Це для нас добра наука. Я думаю, що таку практику варто було би поширити. Ми повинні бути дуже-дуже виважені, мудрі, второпні, мати того Божого Духа щоби не поширити, не дай Боже, будь-якої ненависті.

Отже, якщо ми справді шукаємо миру для цілого світу, то мусимо бути научені тим прикладом, мусимо намагатися молитися і думати про всіх. І не бути байдужими ні до кого. Щоби ми могли жити як справжня родина Божих дітей. Всіх, хто старається ширити любов, пошану до інших людей, - хай милостивий Господь своєю щедрістю їх обдаровує і зберігає нас від того можливого лиха. За це треба молитися і просити у Господа Бога Його святого благословення.

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами Київської єврейської месіанської громади (КЄМО).