Дійові особи:
Козак (може бути гуцул), (тримає зірку).
Гуцулка (чи українка), (гілку смереки).
Ангел І.
Ангел ІІ.
Пастух І (сумка через плече).
Пастух ІІ.
Пастух ІІІ.
Цар Ірод (жезл).
Смерть (свічка, коса).
Книжник (пергаменти).
Воїн (меч, спис, щит).
Йосиф. (сумка через плече).
Марія (тримає на руках дитя Ісуса).
Цар І (тримає пляшечку мира).
Цар ІІ (золото).
Цар ІІІ (кадило).
Чорт.
Привітання:
Ми прийшли до Вас з вертепом,
З тою колядою, щоб вітати Вас усіх з ясною звіздою!
Бо народжений Ісус щиро нас вітає,
Щастя й радості для Вас з неба посилає,
Щоб на нашій Україні ниви процвітали,
Щоб у цьому році всі Ви біди не зазнали,
Щоб було багато нас, щоб ми працювали,
Нашу славу українську на весь світ підняли!
Тому звичаї свої Ви не забувайте,
Разом з нами до вертепу нині завітайте.
Колядуймо разом всі, як батьки співали,
Щоб традиції свої й внуки пам’ятали!
Колядуймо разом всі, весело співаймо,
І рожденного Ісуса повік прославляймо.
І дія
Колядка
Гуцулка: Коли на небозводі запалає,
Всміхнеться перша зірка золота,
Нехай тоді вона вам пригадає
Народження Спасителя Христа.
Ми в цю щасливу пору будем з Вами
В любові тихій, в радості без меж,
Бо щирою молитвою й думками
Найбільшу віддаль миттю перейдеш!
Козак: Слова пророка нині віщі стали,
Їх не зітруть віки!
О, Вифлеєме, ти не менший від земель всіх Юди,
Родивсь Месія в тобі людям днесь,
Який спасе народ увесь.
І ось зоря предвічна зупинилась (показує на зорю).
Пророцтво дивне нині знов звершилось.
(Тут книжник розкриває пергамент і всім показує).
Гуцулка: О, ніч свята! Ти світу добра доле,
В тобі живе подій глибинних суть,
Віками сходиш ти над чистим полем,
Де пастухи овець пасуть.
Лише Господня зірка ясно-ясно
Уже віки над грішним світом сходить,
Щороку післанець небес прекрасний
До нас з новиною приходить. (Показує на ангела).
Пастух І: Браття, гляньте! Ніч ясніє!
Пастух ІІ: Небо сяйвом пломеніє!
Пастух ІІІ: Зірка стала у зеніті, дивне діється щось в світі!
Пастух І: Світе ясний! Ангел йде до нас прекрасний!
Ангел І: Зрадійте всі люди: приходить хвилина −
Постала на світі Господня дитина!
На тую новину в надії й печалі
Великі народи століття чекали!
Тож слово пророче сповняється нині,
Що у Вифлеємській убогій яскині
Постав Цар Всесвіту - Господь необ’ятий,
Він прийшов з неба, щоб світ рятувати!
Пастух ІІ: Погляньте, браття, зникло це видіння
Пастух ІІІ: Мабуть від Бога це веління!
Пастух ІІ: Браття, йдім мерщій в дорогу, щоби Спаса привітати!
Пастух І: Поспішаймо, настав час, сам Господь чекає нас!
Ангел ІІ: В великій надії рушайте до Бога.
Та знайте, що жде Вас нелегка дорога.
Не стане в пригоді ні сила, ні зброя,
Лиш приязнь і згоду беріть із собою!
Колядка: ,,Землю Юдейську”
ІІ Дія.
Чорт: Мій Царю! Є новина!
Ірод: Ну-Ну!
Чорт: Родила Діва Сина!
Ірод: (перебиває гучним реготом) Зумів чортяка позабавить.
Чорт: (сухо) Той син тебе вінця позбавить!
Ірод: Хто?! Що?! То бунт! То зрада!
Давай розказуй все до ладу!
Чорт: Он бачиш ту зірку, мій царю великий?
Не просто світило, бо вказує шлях:
Там Бог народився, що став чоловіком.
Ірод: Та ж він ще мале безборонне Дитя?!
Чорт: Дитя запанує над світом від нині!
Ірод: (кричить) Не дам!!!
Чорт: Не горлай! Що робить думай сам.
Ірод: (гарячково) Шукати, знайти, скасувати, забити,
Довкола усіх у крові потопити!
Чорт: Та ти вже давно аж по вуха в крові!
Чи ти над мерцями волиш царювати?
Ірод: Благаю, навчи, що робити мені...
Чорт: Давно б... А то бачиш, цар над царями...
(сідає на трон, забирає корону і одягає собі)
Посунься... і слухай: пішли вже посли
З поклоном пішли, з дорогими дарами до того дитяти...
Ірод: (з досадою) Понесли дари!
Чорт: Пройдуть акурат мимо твої палати.
Вели їх просити, про все розпитати.
Ірод: (радісно) А потім скарати, скарби відібрати! (забирає корону в чорта)
Чорт: Не цар, а різник!
Удачі всім трьом побажати потрібно,
А потім в дорозі дурити осібно,
Як хитро підпустимо їм баламута −
Брат брату в горлянку сам вчепиться люто,
(душить Ірода та єхидно сміється)
Які там царі і які там боги?
Губитимуть власний народ до ноги.
Сидітимеш збоку і пальцем не рушиш,
А цілу державу до щенту порушиш!
Ірод: Велику державу?! А де ж баламут? (вбігають жид з жидівкою)
(здивовано) Аж двоє? Не буде для них забагато?
Воїн: Царю мій! Про твою велич і славу
Я і люд твій добре знаєм,
Однак прийшли із дальніх країв ті,
Що, мабуть, тебе − царя шукають.
Ірод: Веди їх! Я волію знати,
Кого тут можна, окрім мене, ще шукати?
Я − Ірод, цар великої держави,
По усім світі йде про мене слава.
Всі знають мою ласку й мою лють,
Хто ж ви такі й куди веде ваш путь?
Цар І: Ти цар! Ми чуєм. Тобі наше вітання ми хочем передати.
Послухай ось таке прохання прийшли тобі сказати
Вкажи нам шлях і місце, де Цар новий родився!
Ірод: Чекайте! Книжника спитаєм.
Ти скажи, де Цар укрився, що в тім часі народився?
Книжник: Цар? Не знаю більш царя! В Вифлеємі є Дитя.
Кажуть, світу новий Цар родився, Бог у яслах положився,
І щоб Його привітати кожен йде поклін віддати!
Ірод: Я б хотів туди дістатись! Про шлях варто Вас спитати?
Ви сміливо поспішіть та про Ірода скажіть,
Що про нього не забуду,
В Вифлеєм також прибуду! (царі виходять)
Ірод: (до воїна) Мусить той мій дар прийняти.
Ну а ти − наказ сповняти,
Всіх дітей цієї ночі до одного зарубати! (Ірод виходить геть)
Ангел І: Ідуть три посли, благородні Царі,
До Бога ідуть по нелегкій дорозі.
Ідуть три брати вслід за світлом зорі,
Ніхто і ніщо їх спинити не зможе!
Чорт: Не зможе спинити? Самі себе спинять!
На довгій дорозі немало пригод:
Зав’язнуть у сварках, у бійках погинуть,
В пустих суперечках дорогу покинуть...
Я їм поможу...Сварливий народ! (єхидно сміється)
Ангел І: Допоки серця будуть в грудях горіти,
Пліч-о-пліч підуть, і дійдуть до мети!
Колядка: ,,Небо і земля” (куплет,,Три славні Царі”)
ІІІ Дія.
Гуцулка: Той, хто світом володіє, у обіймах спить Марії.
Усміхається вві сні, сняться сни Йому ясні,
Мати немовля голубить, і до себе ніжно тулить,
До серденька пригортає, колисаночку співає!
Колядка: ,,Спи, Ісусе, спи...”
Пастух І: Слухай, брате, чи я сплю, а, може, дрімаю?
Ти поглянь Царі заморські Спаса величають!
Цар ІІ: Тож спішім зложити щиро − золото!
Цар ІІІ: Кадило!
Цар І: Миро!
Цар ІІІ: Прийми, о, Боже, нашу дяку, що нам Спасителя послав,
Що наші вислухав молитви, надію, спокій, серцю дав!
Ірод: (задихавшись, вбігає розлючений)
Ні з місця! Ні кроку! Тут я володар!
Я цар над царями, тут правда моя,
Вернутись негайно наказую я!!!
Ангел ІІ: Ні, ти вже не цар: тільки й сили, що крику,
І не панувати тобі вже до віку!
Смерть: Чи вже всі накази дав? Чи про себе пам’ятав?
Я тобі, я − смерть, поможу, бо до пекла супроводжу.
Ти трудився дуже вміло, щоби гріх міг царювати,
Тож настала та хвилина, настав час тебе скарати! Ха - ха - ха!!!
(гасить свічку життя, карає косою та обоє виходять. Чорт хапає корону).
Ангел І: Поборено зло, лютий цар відступив,
Звалив його спільний до волі порив.
Хай згода й любов поміж вами панує,
Хай справами Вашими серце керує,
Хай злоби і заздрості згине отрута,
Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись!
А нині ми разом Ісуса вітаймо
І славу вовіки Йому заспіваймо!
Колядка
Гуцулка: Той сам Христос, неспізнаний, незнаний,
Небажаний буває і в наш час,
Тож у Різдві вітаймо свого Бога,
Який з любов’ю виглядає нас.
Взамін за той вертеп, яскиню зимну,
В наш дім тепленький запросімо Христа,
І тут Йому віддаймо перше місце
І в своїм домі, і в своїх серцях.
Взамін за злобу і байдужість світу
Радіймо щиро із Різдва Христа
І золото любові свого серця
Зложім у стіп Дитятка і Царя!
Віншування:
А за цими словами в дзвіночки дзвоним,
В дзвіночки дзвоним, а всім ся клоним,
Щастям, здоров’ям, ще й віком довгим,
Віком довгим, прибутком добрим,
Самі з собою і дружиною,
І з усім чадом, зі святим ладом
Святим Божеством, Божим Рождеством –
Вас вітаєм! Христос рождається!
Колядка