Дійові особи:

Козак (може бути гуцул), (тримає зірку).

Гуцулка (чи українка), (гілку смереки).

Ангел І.

Ангел ІІ.

Пастух І (сумка через плече).

Пастух ІІ.

Пастух ІІІ.

Цар Ірод (жезл).

Смерть (свічка, коса).

Книжник (пергаменти).

Воїн (меч, спис, щит).

Йосиф. (сумка через плече).

Марія (тримає на руках дитя Ісуса).

Цар І (тримає пляшечку мира).

Цар ІІ (золото).

Цар ІІІ (кадило).

Чорт.



Привітання:

Ми прийшли до Вас з вертепом,

З тою колядою, щоб вітати Вас усіх з ясною звіздою!

Бо народжений Ісус щиро нас вітає,

Щастя й радості для Вас з неба посилає,

Щоб на нашій Україні ниви процвітали,

Щоб у цьому році всі Ви біди не зазнали,

Щоб було багато нас, щоб ми працювали,

Нашу славу українську на весь світ підняли!

Тому звичаї свої Ви не забувайте,

Разом з нами до вертепу нині завітайте.

Колядуймо разом всі, як батьки співали,

Щоб традиції свої й внуки пам’ятали!

Колядуймо разом всі, весело співаймо,

І рожденного Ісуса повік прославляймо.

І дія

Колядка

Гуцулка: Коли на небозводі запалає,

Всміхнеться перша зірка золота,

Нехай тоді вона вам пригадає

Народження Спасителя Христа.

Ми в цю щасливу пору будем з Вами

В любові тихій, в радості без меж,

Бо щирою молитвою й думками

Найбільшу віддаль миттю перейдеш!

Козак: Слова пророка нині віщі стали,

Їх не зітруть віки!

О, Вифлеєме, ти не менший від земель всіх Юди,

Родивсь Месія в тобі людям днесь,

Який спасе народ увесь.

І ось зоря предвічна зупинилась (показує на зорю).

Пророцтво дивне нині знов звершилось.

(Тут книжник розкриває пергамент і всім показує).

Гуцулка: О, ніч свята! Ти світу добра доле,

В тобі живе подій глибинних суть,

Віками сходиш ти над чистим полем,

Де пастухи овець пасуть.

Лише Господня зірка ясно-ясно

Уже віки над грішним світом сходить,

Щороку післанець небес прекрасний

До нас з новиною приходить. (Показує на ангела).

Пастух І: Браття, гляньте! Ніч ясніє!

Пастух ІІ: Небо сяйвом пломеніє!

Пастух ІІІ: Зірка стала у зеніті, дивне діється щось в світі!

Пастух І: Світе ясний! Ангел йде до нас прекрасний!

Ангел І: Зрадійте всі люди: приходить хвилина −

Постала на світі Господня дитина!

На тую новину в надії й печалі

Великі народи століття чекали!

Тож слово пророче сповняється нині,

Що у Вифлеємській убогій яскині

Постав Цар Всесвіту - Господь необ’ятий,

Він прийшов з неба, щоб світ рятувати!

Пастух ІІ: Погляньте, браття, зникло це видіння

Пастух ІІІ: Мабуть від Бога це веління!

Пастух ІІ: Браття, йдім мерщій в дорогу, щоби Спаса привітати!

Пастух І: Поспішаймо, настав час, сам Господь чекає нас!

Ангел ІІ: В великій надії рушайте до Бога.

Та знайте, що жде Вас нелегка дорога.

Не стане в пригоді ні сила, ні зброя,

Лиш приязнь і згоду беріть із собою!

Колядка: ,,Землю Юдейську”

ІІ Дія.

Чорт: Мій Царю! Є новина!

Ірод: Ну-Ну!

Чорт: Родила Діва Сина!

Ірод: (перебиває гучним реготом) Зумів чортяка позабавить.

Чорт: (сухо) Той син тебе вінця позбавить!

Ірод: Хто?! Що?! То бунт! То зрада!

Давай розказуй все до ладу!

Чорт: Он бачиш ту зірку, мій царю великий?

Не просто світило, бо вказує шлях:

Там Бог народився, що став чоловіком.

Ірод: Та ж він ще мале безборонне Дитя?!

Чорт: Дитя запанує над світом від нині!

Ірод: (кричить) Не дам!!!

Чорт: Не горлай! Що робить думай сам.

Ірод: (гарячково) Шукати, знайти, скасувати, забити,

Довкола усіх у крові потопити!

Чорт: Та ти вже давно аж по вуха в крові!

Чи ти над мерцями волиш царювати?

Ірод: Благаю, навчи, що робити мені...

Чорт: Давно б... А то бачиш, цар над царями...

(сідає на трон, забирає корону і одягає собі)

Посунься... і слухай: пішли вже посли

З поклоном пішли, з дорогими дарами до того дитяти...

Ірод: (з досадою) Понесли дари!

Чорт: Пройдуть акурат мимо твої палати.

Вели їх просити, про все розпитати.

Ірод: (радісно) А потім скарати, скарби відібрати! (забирає корону в чорта)

Чорт: Не цар, а різник!

Удачі всім трьом побажати потрібно,

А потім в дорозі дурити осібно,

Як хитро підпустимо їм баламута −

Брат брату в горлянку сам вчепиться люто,

(душить Ірода та єхидно сміється)

Які там царі і які там боги?

Губитимуть власний народ до ноги.

Сидітимеш збоку і пальцем не рушиш,

А цілу державу до щенту порушиш!

Ірод: Велику державу?! А де ж баламут? (вбігають жид з жидівкою)

(здивовано) Аж двоє? Не буде для них забагато?

Воїн: Царю мій! Про твою велич і славу

Я і люд твій добре знаєм,

Однак прийшли із дальніх країв ті,

Що, мабуть, тебе − царя шукають.

Ірод: Веди їх! Я волію знати,

Кого тут можна, окрім мене, ще шукати?

Я − Ірод, цар великої держави,

По усім світі йде про мене слава.

Всі знають мою ласку й мою лють,

Хто ж ви такі й куди веде ваш путь?

Цар І: Ти цар! Ми чуєм. Тобі наше вітання ми хочем передати.

Послухай ось таке прохання прийшли тобі сказати

Вкажи нам шлях і місце, де Цар новий родився!

Ірод: Чекайте! Книжника спитаєм.

Ти скажи, де Цар укрився, що в тім часі народився?

Книжник: Цар? Не знаю більш царя! В Вифлеємі є Дитя.

Кажуть, світу новий Цар родився, Бог у яслах положився,

І щоб Його привітати кожен йде поклін віддати!

Ірод: Я б хотів туди дістатись! Про шлях варто Вас спитати?

Ви сміливо поспішіть та про Ірода скажіть,

Що про нього не забуду,

В Вифлеєм також прибуду! (царі виходять)

Ірод: (до воїна) Мусить той мій дар прийняти.

Ну а ти − наказ сповняти,

Всіх дітей цієї ночі до одного зарубати! (Ірод виходить геть)

Ангел І: Ідуть три посли, благородні Царі,

До Бога ідуть по нелегкій дорозі.

Ідуть три брати вслід за світлом зорі,

Ніхто і ніщо їх спинити не зможе!

Чорт: Не зможе спинити? Самі себе спинять!

На довгій дорозі немало пригод:

Зав’язнуть у сварках, у бійках погинуть,

В пустих суперечках дорогу покинуть...

Я їм поможу...Сварливий народ! (єхидно сміється)

Ангел І: Допоки серця будуть в грудях горіти,

Пліч-о-пліч підуть, і дійдуть до мети!

Колядка: ,,Небо і земля” (куплет,,Три славні Царі”)


ІІІ Дія.

Гуцулка: Той, хто світом володіє, у обіймах спить Марії.

Усміхається вві сні, сняться сни Йому ясні,

Мати немовля голубить, і до себе ніжно тулить,

До серденька пригортає, колисаночку співає!

Колядка: ,,Спи, Ісусе, спи...”

Пастух І: Слухай, брате, чи я сплю, а, може, дрімаю?

Ти поглянь Царі заморські Спаса величають!

Цар ІІ: Тож спішім зложити щиро − золото!

Цар ІІІ: Кадило!

Цар І: Миро!

Цар ІІІ: Прийми, о, Боже, нашу дяку, що нам Спасителя послав,

Що наші вислухав молитви, надію, спокій, серцю дав!

Ірод: (задихавшись, вбігає розлючений)

Ні з місця! Ні кроку! Тут я володар!

Я цар над царями, тут правда моя,

Вернутись негайно наказую я!!!

Ангел ІІ: Ні, ти вже не цар: тільки й сили, що крику,

І не панувати тобі вже до віку!

Смерть: Чи вже всі накази дав? Чи про себе пам’ятав?

Я тобі, я − смерть, поможу, бо до пекла супроводжу.

Ти трудився дуже вміло, щоби гріх міг царювати,

Тож настала та хвилина, настав час тебе скарати! Ха - ха - ха!!!

(гасить свічку життя, карає косою та обоє виходять. Чорт хапає корону).

Ангел І: Поборено зло, лютий цар відступив,

Звалив його спільний до волі порив.

Хай згода й любов поміж вами панує,

Хай справами Вашими серце керує,

Хай злоби і заздрості згине отрута,

Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись!

А нині ми разом Ісуса вітаймо

І славу вовіки Йому заспіваймо!

Колядка

Гуцулка: Той сам Христос, неспізнаний, незнаний,

Небажаний буває і в наш час,

Тож у Різдві вітаймо свого Бога,

Який з любов’ю виглядає нас.

Взамін за той вертеп, яскиню зимну,

В наш дім тепленький запросімо Христа,

І тут Йому віддаймо перше місце

І в своїм домі, і в своїх серцях.

Взамін за злобу і байдужість світу

Радіймо щиро із Різдва Христа

І золото любові свого серця

Зложім у стіп Дитятка і Царя!

Віншування:

А за цими словами в дзвіночки дзвоним,

В дзвіночки дзвоним, а всім ся клоним,

Щастям, здоров’ям, ще й віком довгим,

Віком довгим, прибутком добрим,

Самі з собою і дружиною,

І з усім чадом, зі святим ладом

Святим Божеством, Божим Рождеством –

Вас вітаєм! Христос рождається!

Колядка

Вхід/Вихід