Звучать позивні свята
Хлопець: За горами, за лісами
Їдуть-їдуть дивні сани,
І викрешують копита,
Сріблом сонячним підбиті,
В зоряній височині
Метеори вогняні.
Дівчина: Миколай мандрує світом.
Він дарує чемним дітям
Те, про що їх світлі мрії.
Тут для кожного дари є.
Не забуде він нікого:
Ні хорошого, ні злого.
Миколай з небес весь час
Бачить кожного із нас.
Разом з нами він радіє,
І дарує нам надію.
Він всіх нас чудово знає.
Ми вітаєм всіх із святом Миколая!
Пісня: «Миколай, ми діти твоєї країни»
Козачок:
А вечір малює сьогодні
Талантом таким неземним,
Що в кольоровому дзвоні
Життя виглядає новим.
Я теж у небесному стані:
Душа, мов біленький папір.
Складаю своїми словами
Листа під мелодію зір.
Святий Миколаю, я знаю:
Ти бачиш усіх і мене,
Уклінно Тобі посилаю
Дитяче прохання земне:
Складаю листа. І дивлюся
На власні думки і слова.
Складаю листа. І молюся,
Як вміє дитина мала.
Святий Миколаю, будь ласка,
Зроби подарунок мені —
Щоб віра ніколи не згасла
Поміж людьми і в біді.
Святий Миколаю, я знаю:
Ти бачиш усіх і мене,
Уклінно Тобі посилаю
Дитяче прохання земне:
Хай люди живуть у вірі і правді,
І пам'ятають вічно про те —
Тільки тоді ближні любляться справді
Коли хтось до когось із Богом іде.
Пісня: «Отче Миколаю»
Сценка «Сестрички»
Вітуся:
Мартусю, сестричко, послухай
Сьогодні наснилось мені:
Ангелики в небі на хмарках,
Дарунки несли дітворі.
А зіроньки їм помагали,
Яскраво світили вони,
Щоби Миколай і ангели
До діточок чемних прийшли.
Мартуся:
Тобі це насправді наснилось?
До столу хутчіше ходи,
І ми до Святого напишем,
Щоб і нам подарунки були.
У мене бажань є багато,
Все краще я хочу собі,
Неси Миколайко дарунки,
Хай бачать і заздрять усі.
Вітуся:
Ну Мартусю, ти подумай,
Чи потрібно це тобі,
Чи піде воно на користь
У духовному житті.
Може хтось є поруч тебе
У потребі, чи біді,
І йому потрібно більше
Допомоги аніж тобі.
Мартуся:
Ти роби собі що хочеш,
Та мене ти не повчай,
Йди проси собі дарунків,
І мені не заважай.
(пише листа до Миколая)
«О, мій отче Миколаю,
Прошу те, чого бажаю,
Плеєр мій вже застарілий,
Флешку хочу і мобілу,
А ще – джинси найкрутіші,
Куртку, светер – наймодніші!
Прошу ще щось солоденьке,
Кіндер, мілку, щоб смачненьке.
Я тебе дуже чекаю,
Подаруночків бажаю!»
Вітуся: (Стає на коліна)
Боже –Отче, я прохаю,
За провини жаль я маю,
Якщо кривду десь вчинила,
Прошу вибачення щиро.
Святий отче Миколаю,
Прошу, я тебе, благаю,
Мою хату не минай.
Завітай до нас в ту днину,
Ми чекаємо гостинно.
Подарунків не прохаю,
Бо, що треба, я все маю.
Прошу лиш здоров’я мамі,
Таткові роботу дай.
Помагай мені в навчанні,
Про сестру не забувай.
І якщо тобі не складно,
І в нас в хаті, Ти будеш,
Солодощі ми дуже любим,
Може ти нам принесеш.
Мартуся:
Скільки будеш ти молитись?
Он вже зірочки зійшли,
Як побачать що не спиш ти,
Подарунків не буде.
(Одна за одною хаотичним порядком вибігають зірочки)
Зірочка 1:
Цієї ночі як ніколи
Радіє ліс, радіє поле,
На Небі музика весела,
Радіють всі міста і села.
Зірочка 2:
На віконечках малюнки,
Скоро Миколай прийде,
Дітям принесе дарунки,
Під подушку покладе.
Зірочка 3:
Це ж Миколая нині свято,
Роботи в нього пребагато,
Треба прийти до кожної хатини,
Із подарунком для дитини
Зірочка 4:
А в небі ангели працюють,
Навантажують санчата,
І Святому віз лаштують,
Щоб зраділи всі малята.
Зірочка 1:
Всі чекають Миколая,
Всі на світі, кожен край,
Зірочка 2:
Та не кожен, мабуть, знає,
Хто ж то, добрий Миколай?
Зірочка 3:
Жив колись давно на світі
В Малій Азії юнак...
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.
Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі
Миколая полюбив.
Зірочка 4:
Став єпископом всезнаним
Миколай, і чесно жив,
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.
Запитав Господь: "Що хочеш
За свої заслуги ти?"
Хочу, Господи, я хочу
Раз у рік на землю йти.
Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати
Подарунки за любов.
Зірочка 1:
І отак щоразу, діти,
Вам щороку Бог дає.
Миколай мандрує світом –
Подарунки роздає!
Він за них не хоче плати,
Лиш - як то велить Господь –
Батька, матір шанувати,
Рідну Церкву і народ!
Зірочка 2:
У грудневу ніч, таємну,
Миколай на землю йде,
Він розносить подарунки,
Під подушки їх кладе.
Чемним дітям дістаються,
Подаруночки смачні,
А нечемним, щоб ви знали,
Замість ласощів – різки.
Зірочка 3:
Ану Зірочки-Зірниці,
Не баріться, поспішіть,
Є робота у нас пильна,
Тож яскравенько світіть.
Зірочка 4:
З року в рік ми скрізь літаєм,
І Святому Миколаю
Діток чемних ми шукаєм,
Шлях знайти допомагаєм.
Пісня «Світом Миколай мандрує»,
З реп. ансамблю Співограй
Пісня «Миколай крокує до нас», з реп. анс. Співограй
На перший план виходять сестрички, у Віти в руках лялька Марти
Мартуся:
Чому ти ляльку мою взяла
І в мене навіть не спитала?
Вітуся:
У тебе ляльки красивіші,
Великі, гарні і модніші,
А в мене лиш м’які забавки,
Тому я взяла твої ляльки.
Мартуся:
То треба було попрохати,
І я тобі могла б їх дати,
Віддай Вітусю мою ляльку,
Найгарнішу мою забавку.
Сцена завмирає. Вітуся стоїть спиною ображена.
З'являється Антипко.
Антипко 1:
До вас примчав я аж із пекла,
у вас - зима, в нас - хата тепла,
У вас - мороз за хвіст щипа,
І снігу в очі насипа,
Не дивиться, що я тут гість,
морозить, студить, як на злість
Я без шапки, без кожуха,
відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
поки влізу десь до хати,
Де живуть погані діти,
треба ж кості розігріти!
Ух, ух, ух, ух.... Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач -
Грійся, чортику, та й скач!
Ой, я чую суперечку,
Дві сестрички, крики там,
Хтось нечемний, відчуваю,
Йду, поможу дітлахам.
Антипко ховається збоку і підказує Мартусі, що говорити
Антипко:
Ти краща за усіх дітей,
Сестру не слухай, хай йде геть,
Бо, Миколай, лише тобі,
Несе дарунки неземні.
Мартуся:
Я краща за усіх дітей,
І Миколай, лише мені,
Несе дарунки неземні.
Я в Миколая попрохаю,
Найкраще Він позалишає.
А ти Вітусю йди собі,
Забавки не віддам свої!!!
Вітуся:
Мартусю, прошу, схаменись,
До Бога щиро помолись,
Бо Миколай спішить до того,
Хто добрий й любить всіх довкола.
Антипко:
Чого вона тебе повчає?
Завжди тебе перебиває?
Ану на неї покричи,
Позлися трошки, побурчи!
Мартуся:
Чи ти скінчиш колись повчати,
Чи можеш трохи помовчати?
Нестерпно слухати тебе…
Вітуся:
Мартусю, що з тобою стало?
Ти звідки злість таку дістала?
Куди поділась доброта,
І ніжність й лагідність твоя?
Антипко:
Свого добився, ха-ха-ха!
І ця дитина вже моя.
Різки для них лежать на купі,
Криві, тонкі, сухі і грубі.
Ці діти слухають мене,
То ж Миколай їх омине.
Вони затяті розбишаки,
Крикливі, злісні забіяки,
Вони молитись забувають,
І ближніх завжди ображають.
Батьки щось просять їх – бурчать,
Ще можуть їм і набрехать.
Я тих дітей у списку маю,
До них Святого не впускаю.
Пісня Миколай до мене не прийде(з реп. Левка Дурка), виконує Чортик, Віта, Марта
Вітуся:
Ах, невже тобі Мартусю,
Щось антипко шепотить,
Сестро, ти його не слухай…
- В кого ж помочі просить?
О, Миколайчику святий,
Прошу, ти до нас прийди,
Порятуй мою сестричку,
І Антипка прожени.
Ангел1:
Мир і спокій дому цьому,
Тут немає місця злому.
Забирайсь, Антипко, з хати
Дітей досить спокушати!
Ангел2:
А ти Мартусю, злу не піддавайся,
І до Антипка ти не прислухайся,
Лише молися щиро ти до Бога,
Бо це в житті правдива є дорога.
(одягає на шию вервичку)
Мартуся:
Ой мені аж легше стало
Злості ніби не бувало
Сестричко, ти мені прости,
Ось забавки, на, бери. (Обнімаються)
О, мій отче Миколаю,
Прошу, жаль я щирий маю,
Подарунків не чекаю,
Лиш прости за все, благаю.
Миколай:
Щиро всіх я тут вітаю
Я бував у цьому краї
Діток цих я впізнаю
Подарунки їм везу
(Звертається до сестричок)
А вам, діти, дам пораду
Пам’ятайте її завжди:
«Ось так, діти, треба жити,
Щоб всім серденьком любити,
Сіяти в серця добро,
Відганяти всяке зло.
Шанувати всіх, любити,
Щиро Богові молитись
І з батьками не сваритись.
В Церкву завжди поспішати,
В Бога ласки все прохати.»
Ангел 1:
Та були й такі малята,
Що прогнали нас із хати.
Ми на вушко їм шептали,
Вони ж криком все кричали,
Гнівались на батька й неньку,
Не молилися раненько,
Як до Церкви йти прохали,
Зразу стомлені ставали.
Школу часто пропускали,
Вчить уроки забували.
Дітям прикрощі робили,
Насміхались і ганьбили.
Миколай: Від дітей таких втікаю,
Бо Господь таких не знає.
Чесним будь та справедливим,
І працюй, не будь лінивим.
Другом вірним завжди будь,
Свого роду не забудь.
Не зречись своєї мови
Ні за якої умови!
Будь людиною завжди
Тоді від мене подарунків жди!
Що ж прийшов час послухати дітей із залу, вони всі чемні, гарні, слухають батьків своїх, а зараз ми ще й почуємо, як вони гарно вміють співати і вірші розповідати
Миколай роздає подарунки дітям
Святий Миколай:
Діточки любі, хороші мої
Як радісно бачити сьогодні мені,
Як ви з нетерпінням на мене чекали,
Вірші учили і пісні співали.
Повірте у казку, надію плекайте,
Любов у сердечках завжди зберігайте.
У світі багато залежить від вас.
Хай же збудуться мрії, коли прийде час.
Пісня «Твоя ікона на стіні…» (з реп. Тріо Новий час).
Козачок виходить на авансцену:
Козачок:
Святий та добрий Миколаю,
На тебе ждемо кожен рік,
Дарунків ти роздав багато
Та просимо Тебе одне: Навік
Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли,
Від Бога втіхи дочекали,
Коли зростуть їх діточки.
Усьому нашому народу
Дай добру волю й много літ,
Щоб пісня – слава України,
Полинула на цілий світ