Однією з найвідоміших фігур у Євангелії є так званий “багатий юнак”. Розглянемо його головні риси, згідно св.Марка.

Він не є ледарем, який просто дзволяє часу втікати; він не є байдужим до реальності світу який його оточує. ЦЕ МОЛОДА ЛЮДИНА допитлива, людина повна стимулу і жива...”підбіг до нього”.... він не є апатичним чи неуком.

Це добре освічена і вихована людина, судячи з його прямого наміру і високих мотивів: “Що маю робити, щоб досягнути життя вічне?” Він не питає про буденні речі, він питає про вічність.

Для нього Ісус не просто людина (“впав перед ним на коліна”). Цей юнак вірить, впізнає Бога у Ісусі.

Це добрий юнак. Живе у ласці Божій “Все це я виконував змалку”. Він не є грішник, ні злий, не є нечутливим до моральної краси. Не є нечистим, ні не любить батьків, ні не є практичним атеїстом. Живе у ласці.

Звичайно, Ісус, великий Друг молоді, виявив свою любов до нього. Неможливо, щоб юнак не відчув сили і солодкості цього погляду. Його серце наповнилось теплими почуттями. Він любив Христа і Христос Його.

 

Христос кличе не до будь – чого, але до досконалості. “Продай усе добро...”. Це єдине чого йому бракувало – відкинути всі земні добра. Він мав лише кинутись у глибінь, акт, через який вирішується надати перевагу Богу над створінням, вищіть вічності над часом, тривалого над смертним.

І ось неймовірне! Цей добрий юнак, що живе у ласці, відмовляється від поклику Бога. Він, який прибіг до Господа, швидко відійшов, але сумний: “Відійшов сумний, мав бо багато добра”.

Він віддав перевагу багатству перед Богом. Не хотів відв’язатися від тимчасового добра, він любив їх більше, ніж вічне добро.

Яке співчуття і жаль дає нам цей юнак, який віддаляється сумний від Ісуса. Він був покликаний до вищого життя. Як говорить о.Кастеляні: “Той, хто народився, щоб бути мечем, став алюмінієвим ножем”.

Дуже шкода, що історія повторюється! Деякі не бажають відкинути багатства, інші—славу, ще інші—особисте кохання чи професійну кар’єру, чи навчання, чи майстерню, чи спорт, чи розваги. Ще інші люблять більше своїх родичів, наречених, чи друзів, ніж Христа. І тому є дуже багато сумної молоді, яка не відчуває, що віддаляється від Христа. Вони стали невірними покликанню Бога до життя євангельською досконалістю. Вони зазнали поразки, бо у них зазнав поразки план Божий.

Їм бракувало щедрості, вони налякалися, вони не хотіли вийти із літеплості, посередності. Їх переміг егоїзм, середовище, де вони живуть. Їм було досить йти вперед карликовими кроками. Вони стали неспроможними на повну пригоду. Як юнак з Євангелія. Можливо мали голову і серце, але їм бракувало сили.

Як мав відповісти цей юнак. Негайно, щедро і героїчно. Коли пізнаєш покликання Бога, потрібно його виконувати.

·         негайно. Тобто, швидко робити волю Бога і не залишати надалі. Ласка Духа Святого вимагає швидкої відповіді. Один поет писав:

Я є більше другом вітру

Господа, ніж вітерцю...

І потрібно спішити робити добро,

Бо зло не втрачає моменту.

Святі відповідали негайно: Авраам, Самуїл, св.Петро і св.Павло, св.Андрій. вони не питали пораду ні в кого. Як і Богородиця.

·         Щедро: тобто, досконало, залишити усі речі і то рішуче: “Хто кладе руки на плуг..”

Деякі кажуть, що хочуть служити Господу, але ставлять Йому умови: “поховати батька”.

Бог хоче повної віддачі, хоче неподіленого серця.

·         Героїчно: тільки так можна наслідувати Христа. Такі люди хочуть помирати, щоб бути з Христом. Св.Тома каже: “Вони не відступають перед труднощами, які ведуть до слави Божої і спасіння душ”.

Наслідуймо святих цих часів, які негайно відповідали на покликання Боже.

До нас не дійшло навіть ім’я цього юнака. Але він міг би давати своє ім’я містам, як, наприклад, святий Яків (Сантьяго).

Ми маємо підтримувати тих, які мають покликання наслідувати досконале життя і не перечити йому. Адже Ісус обіцяв: “Хто через любов до мене залишив дім, отримає сто раз більше, навіть серед переслідувань. І у іншому світі, життя вічне. Небо і земля пройдуть, але мої слова не пройдуть”.

автор : о.Карлос Мігель Буела, ВС

Duc in altum! Пливи на глибінь!