Щоденність – є благословенням. Щоденність є великим даром! Щоденність невід’ємна частка того, хто її приймає. Щоденність не значить буденність, а значить творчість. Вмій її проявити! Без сумніву, щось буде схожим нового дня на вже минувший попередній: робота, клопоти вдома, навчання…Але ж скільки і нового ти можеш відкрити для подальшого прямування у житті. Це лише на перший погляд нам видається все одноманітністю і звичним «процесом просування» по колії життя. Але ж наше життя не поїзд, який має визначений рух, напрям…Життя не може йти за графіком, чітко визначатися рамками часу і координаторами руху, провідниками, пілотами, стюардесами…Єдиним рушієм тут є великий Бог, який добре знає куди нам прямувати, щоб потрапити у добрі руки і під чистий погляд. А от як ми це сприймемо, то вже інша справа, і чи зможемо з певністю сказати: «Так, це життя і кожний новий день я рахую благословенням…»

Скільки разів я чула від добрих отців про те, що Бог завжди залишає нам вибір і ніколи ні до чого не примушує! Навіщо? Йому потрібна спрагла душа, яка захоче пити, ненаситна, яка захоче споживати святість і нею свідчити. Тобто то серце, яке вірить у зцілення і благословення. Серце яке хоче і потребує завжди, так як ми всі перед обличчям Бога немічні. То між собою ми можемо нестись, вдаючи, що нам байдуже, що не болить чи не сумно, ніщо не тривожить…І люди можуть повірити, але не Бог. Господь кличе всіх крізь гомін доріг, простір часу і катаклізми середовища.

«Не складайте скарбів собі на землі, де міль та іржа нищать їх, іде злодії підкопуються і викрадають їх. Складайте скарби собі на небі…Бо де скарб ваш, там буде і серце ваше» Мт.6, 19-21.

Розуміючи усю складність щоденного життя, до якого ти покликаний не просто щоб збирати коштовності, леліяти безпеку власну у поєднанні з дешевизною похоті, але найперше, щоб знайти себе у цьому світі як особливого обранця, людину яка плекатиме дар життя земного, думаючи про вічність. Тим самим відкриється благословення щодення. Таланти, ласки і добрі дари вже є благословенням, тим паче, що будь – яка праця вимагає уваги і відповідальності, точності і тому виконуючи її хочеться все зробити як слід. То чи є якісь сумніви, що саме це і є благословенням? Звісно, бо Господь вибрав тебе для цього, доручив тобі ту чи іншу справу, дозволив зустрітись з новою особою, пізнати нове явище, прийти у певне місце, яке подарує спокій чи ностальгію. А можливо ти відкриєш нову книжку, почуєш стару добру пісню..Що вже говорити про молитву!

Думаючи про те, що все ми отримуємо з долонь Богоматері від доброго Бога є фантастичною насолодою, бо розуміємо як нас любить Небо і радіє тому, що ми розуміємо своє покликання, особливість у благословенні Божому на щодень!

Знаєте, колись я мабуть не розуміла правильно радості благословення, що це і як то плекати, як розцінювати…А зараз знаю, цьому ціни немає! В це потрібно вірити, цього потрібно потребувати, просити і хотіти!

Анастасія Колосовська