• Людина повинна допустити кризу до себе з вірою, що Бог проведе її через це випробування.

(Ансельм Ґрюн. Середина життя)

• Спробуй повірити, що Бог любить тебе – особу, яка то відходить, то повертається.

(Генрі Ноуен. Від страху до любові)

• Пройти через безліч випробувань можна тільки тоді, коли твердо віримо: нам є для кого і для чого жити.

(Генрі Ноуен. Тут і тепер)

• Сила однієї людини, що вірить, є більшою від сили 99 людей, які тільки думають.

(Джованні Мартінетті. Чому я вірю в потойбічне життя)

• Відповіддю на відчай є безмежна віра й надія.

(Жан Ваньє. Спільнота – місце радості та прощення)

• Між часом прохання і часом Божої відповіді пролягає час віри.

(Ж.Круасан. Покликання жінки, або священство серця)

• Уся тайна нашої віри в тому, що вона поєднує прийдешнє з нинішнім, що Царство Боже – воно очікуване, і воно – тут.

(Олександр Мень. Світло в пітьмі сяє)

• Віра – це подорож, що вимагає великої терпеливості, а етапи подорожі знає лише Бог.

(Розіна і Джіно Коста. І двоє стануть одним...)

• Ніщо не безнадійне для того, хто повірив, що він – у серці Бога.

(Славомир Бєля. Довіритися любові)

• Зрілість віри – це готовність віддати Господу усе, що Він нам дає.

(Тадеуш Дайчер. Роздуми про віру)