- Найбільше на світі люди хочуть літати. Господи, подаруй їм крила, - попросив якось ангел у Бога.

- Дивись! - Велів Господь і показав ангелу немовля з крильцями.

- Ти дав людям крила! - Захоплено вигукнув ангел. Але тут він зауважив, що крила у дитини невидимі.

- Всі немовлята отримують в дар невидимі крила! - Знову пролунав Небесний Голос - Дивись, що буде далі.

Ангел придивився і побачив, як крилатий малюк весело грає зі своїм старшим братом. Раптом старший штовхнув молодшого. Той у помсту викрикнув лайливе слово. Ця лайка, немов важкий камінь, вдарилася об невидиме крило і зламала його. Чим старше ставав хлопчик, тим частіше лайливі слова, бійки і злоба з'являлися вйого житті, і невидимі крила за спиною поступово зникали.

- Мамо, я не хочу рости, - плакав іноді хлопчик, відчуваючи, що втрачає щось дороге.
- Перестань вередувати і не говори дурниць! - сердилася мати.
- Тепер ти бачиш, - пролунав Небесний Голос. - У всіх дітей з народження є крила, але вони ламаються, коли діти виростають.