Ніхто не старіє від того, що проживає скількись там років.

Людина старіє, бо відмовляється від свої ідеалів.

Роки можуть поморщити шкіру, та відмовтесь від запалу - і душа вкриється зморшками. Переживання, сумніви, недовіра до себе самого,

страх і відчай - усе це сплітається в довгі роки, які хилять нам голову і обертають душу на попіл.

Не важить, сімдесять вам чи сімнадцять, у кожному серці живе замилування чудом, щире захоплення зорями й усім , що на них схоже,

викликами, які ставлять перед нами щоденні події, незмінна дитяча цікавість до того, що ж трапитсья далі в тій грі, яка зветься життям.

Людина настільки ж юна, як і  її впевненість у собі, і настільки ж стара, як і її страхи; настільки ж юна, як і її надія, і настільки ж стара, як і її відчай.