Один чернець-пустельник привів до розкаяння двох розбійників і благословив їх іти на поклоніння Богові до святинь Єрусалима. Колишні злочинці вирішили, крім того, нести на собі важкі дерев’яні хрести.

Спочатку все йшло добре. І хоча хрести були важкі, сили вистачало. Та через кілька днів плечі від постійного тертя вкрилися ранами. У якомусь селі мандрівники зайшли до теслі. Один з подорожніх попросив, щоб той відпиляв нижню частину його важкого хреста. Коли робота була зроблена, чоловік сказав: «Тепер він став набагато коротшим, та все ж таки це - хрест».

Інший хотів не вкоротити, а тільки звузити свій хрест. Майстер стесав другого хреста так, що він став наполовину тоншим. І другий мандрівник залишився задоволеним: «Так значно краще».

Іти стало легше.

Далі їхній шлях пролягав безлюдною пустелею. Через кілька днів закінчилася їжа. І, як на те, вони опинилися перед несподіваною перешкодою: глибока прірва перегородила їм дорогу. І ніде ніякого моста. Чоловіків охопив розпач. Раптом одному з них спало на думку: «Ми можемо використати замість моста наші хрести».

Проте один хрест виявився закоротким. Інший — достатньо довгим, але затонким…

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "Наша Парафія"