Надумав молодий хлібороб женитися і вирушив з приятелями на свято, щоб вибрати собі наречену. Такі красуні пішли в танок, що у парубків очі забігали: одна краща за іншу. Ступають наче пави, плечима поводжують, красуються. І тільки одна сидить скромно збоку, схиливши голову і опустивши очі.

- Он де - моя суджена, - показав на неї хлібороб.

Здивувалися його приятелі з такого дивного вибору, а парубок пояснив:

- Я ж - хлібороб і звик судити з пшеничних колосків. Коли вони стоять, гордо випроставшись, то, переважно, майже не мають зерна. А от колос, повний хліба, завжди схиляється донизу, так що подеколи його відразу і не помітиш. Так само і наречена.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013 (с)