Одного разу верблюд пішов до намету і засунув у нього свого носа. Але оскільки ніхто його не гнав, він пропхав туди пів свого тулуба. Трохи згодом верблюд зайшов у намет увесь. Повернувшись, господар промовив до верблюда:

-          Для двох мешканців цей намет замалий.

А верблюд тоді відповів:

-          Якщо це так, то виходь із нього.

Так заходить гріх далі й далі в душу, поки, врешті-решт, цілковито не запанує над нею.