Бог є премудрим Небесним Ткачем, що тче полотно нашого життя.

І, при цьому, ми не можемо вибирати барви, які Він вживає.

Подеколи Він допускає туди і нитки якихось труднощів і негараздів. І навіть, буває, певних терпінь та страждань. Й тоді нерідко трапляється так, що ми, в нерозумній, сліпій своїй гордині, скиглимо і нарікаємо, геть забуваючи, що Бог бачить лице полотна, тоді як ми бачимо лише виворіт.

Коли ж замовкне верстат і зупиниться ткацький човник, Бог розгорне перед нами розмаїте полотно нашого життя. І якраз тоді нам стане вповні зрозуміло, що і темні нитки цих випробовувань в руці Майстерного Ткача були так само потрібні й актуальні, як золоті чи срібні.