Одного разу посперечалося сонце з північним вітром, хто з них сильніший. Північний вітер вказав на чоловіка, що йшов пустелею, і сказав:

-          Закладаюсь, що я cкину з цього чоловіка плащ, а ти ні.

Сонце відповіло:

-          Я приймаю цей заклад.

 Північний вітер дув і дув, але що більше він тужився, то щільніше загортався чоловік у свій плащ.  А потім вийшло сонце, усміхнулося, пригріло, і чоловік скинув плащ сам.

Мова любови зрозуміла навіть немовлятам.