Прости мені, Боже, за те, що грішила,
За те, що не раз непокірна була,
За те, що спокуси не всі обходила
І часто на світ нарікала зі зла.

Прости мені, Боже, за мою зневіру,
За слабкість і відчай у чорній журбі,
За те, що не раз переходила міру
І шкоду сама завдавала собі.

Прости мені, Боже, за гордість велику,
Яка в моїм серці жевріла не раз,
За те, що могла бути часом дволика,
За те, що бездумно проводила час.

Прости мені, Боже, бо грішна, я знаю,
За те, що робила свідомо чи ні.
Спровадь на дорогу, якою йти маю,
І хай твоя воля поможе мені!

Наталія Крісман