Доля землі лежить в руках Божих.

І Бог її з нами в житті розділив.

Щоб ми по Божому на ній проживали.

І кожен на небо собі заслужив.

Будьте плідними і наповняйте землю.

Усе вам, як Бог, даю для життя.

Все щоб сторицею вам приходило. 

І радість для Бога між вами росла.

Ми в житті з світом зріднились.

Його почали називати своїм.

Дібр наших спільних  ми позабули.

А для інших називали чужим.

Бог наказав нам любити друг друга.

Любов розвивати і берегти.

Наше довкілля з любовю вживати.

Щоби для ближнього дарувати могти.

Ми для Бога приносимо жертву.

З праці рук наших і плодів землі.

Щоби в любові Йому заявитись.

І Божу волю берегти у житті.

Боже призначення земля наша має.

Щоб Божий образ в ній яснів у житті.

В красі довкілля і дарах природи.

І у людині, що носить в собі.

Доля землі є для нас рідною.

Наше тіло з землі і нам на ній жити.

Це наша доля земна, доброхвальна.

Щоб Бога для себе відкрити.

Нам не байдужа є доля землі.

І на ній не байдужим є наше життя.

Любити ми будемо землю свою.

Щоби сповнилась в нас воля Творця.

Михаїл (Колтун)