Колись Світ почався від тебе.
Ради тебе Бог світ сотворив.
Він в ньому Себе уприсутнив.
І у всіх сотворіннях Себе Він відкрив.
Тебе обрав Бог для Себе.
І любов довірив свою.
Щоб вона в тобі відкривала.
Його мудрість і вічну красу.
Ти як і всі спроневірились Богові.
І з Богом стали на Прю.
Премудрість Божу взялись нехтувати.
Наразившись на смерть і погибель свою.
Бог однако, як Бог, нас спасає.
І всім обявляє милосердя своє.
Ради тих, хто прийме Його, світ іще буде.
Ти мерщій заяви покаяння Твоє.
О Боже! Сьогодні і завжди щиро каюся.
За Тебе, за себе, і ближніх моїх.
Терпіння Твої мені стали зеркалом.
Як здригнулась природа в основах своїх.
Я любов свою відновлю для довкілля.
Щоб було видно Божу красу.
Не буду ніколи, ніколи зухвалим.
Все живе для життя збережу.
Буду молитись за збереження світу.
За життя і в Нім Божу красу.
Тростини сухої, як Бог, не порушу.
А живу для життя збережу.
Буду бережно щадити енергію.
Ділитимусь з ближнім теплом.
Заповіти Твої священними стануть.
І будуть для мене найбільшим добром.
Боже! Ти все сотворив і всім управляєш.
Ти велиш це з любові мені.
Подай ласку щоб завжди так було.
Щасно завжди почуватись в Тобі.