Тигри, кобри, беркут і грифони,
І вовки, бізони, скорпіони.
Павуки і леви – грізна сила,
Звідки ви, чи є у вас родина?

Чи була у вас колиска в хаті?
Чи на стінах сяють рушники?
Чи не вмієте Шевченка прочитати?
Як Дніпра любити береги.

Виглядаєте, як римські легіони,
Ніби перед вами – Вавилон.
Цар сидить на золотому троні,
І берете Київ у полон.

Щось подібне, - як колись татари,
Спопелили Києва красу.
Так тепер кийками били, рвали,
Молоду розплетену косу.

Як колись зв’язали Роксолану
Повели з весілля у степи.
Так тепер ви в’яжете Державу
Пишете: «Майдане, замовчи».

Але хто тепер буде уже мовчати?
Молодь наша вільна, як вітри.
Відтепер буде вона співати
Взяли верх над Беркутом Орли!

о. Петро Половко