Гнів — бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього.

Буває три види гніву:

- гнів, який палає всередині. Таким гнівом називається не тільки прихована злість, що не виявляється у словах та вчинках, — це постійний стан душі, який не обов'язково має бути спрямованим на якийсь визначений об'єкт. Образа — це також внутрішній гнів.

- гнів, що виявляється у словах та вчинках. У будь-якому грубому, неввічливому, позбавленому лагідності і любові слові проявляється наш гнів. Найпоширенішою формою такого гніву є спалахи люті.

- гнів, який горить протягом довгого часу, або злопам'ятність. Такий вид гніву найбільш противний Богу, оскільки Господь наголошує на тому, щоб щиро прощати образи.

Гординя - неналежне почуття власної вищості, кращості; невідповідна самооцінка, пиха, бундючність.

Жадібність, захланність —  жага до здобування чи купування, іншими словами - жадання наживи, користолюбство.

Жадібність в християнській етиці приводить до примноження турбот і марних піклувань, до внутрішньої злоби та замкнутості, а також безперервно провокує страх втрати і гнів на можливих конкурентів та заздрісників.

Заздрість - самолюбне і недружелюбне невдоволення тим, чим інша людина насолоджується.

Лінь, лінивство (також лінивість)

- це відсутність мотивацій для вчинків, активної поведінки. Відсутність чи нестача працелюбства, віддавання переваги необтяжливому дозвіллю над трудовою діяльністю.

Хтивість — люте уподобання; безладне бажання тілесного задоволення; розбещена думка, огидна моральність, жадання за збудженням, чи потреба бути сприйнятим чи визнаним іншими. Вона теж включає гнітюче чи палке позашлюбне сексуальне бажання, таке як бажання вдовольняти надмірні сексуальні апетити: свинство, гвалтування та перелюбодіяння — крайні форми хтивості; мастурбація теж вважається видом хтивості.

Хтивість — непомірковане жадання совокуплення (часто до межі самозадоволення), яке інколи набирає насильницький характер. Хтивість, чи непомірковане жадання плоті іншої людини (поза шлюбом) вважається гріхом чи нечистим вчинком в усіх авраамічних релігіях.

Марнославство — негативна риса особистості, пристрасть, набута психологічна вада, що характеризується частим намаганням людини показатися іншим у вигідному світлі й униканням такого положення, у якому вона могла би зробити відразливе враження. Прагнення стояти в думці навколишніх вище ніж є насправді.