Мовне питання в Україні набуває все більшого резонансу. Дискусії, спори, акції протесту, просто вуличні сварки… Те, що є мало б бути очевидним, чомусь стало непрохідним бар’єром для мільйонів опонентів. Причому не обходиться без участі як своїх, місцевих, захисників і противників мовного закону, так і добродіїв з-за кордону. Зовсім не дивує палкий захист «великого руського языка» з цькуванням і образами української мови з боку російських засобів масової інформації. Але деякі випадки все-таки просто вражають… І відразу розумієш відношення братів-слов’ян і до України, і до її мови, і до її народу. А повідомлення російських православних інформаційних агенцій на цю тему дають привід дуже засумніватися у виконанні їх авторів заповіді «Возлюби ближнього свого…» Зокрема, гучні заголовки з образами в бік українців та їх мови, чутки і домисли, схоже, видумані самими авторами агентства, - головна тема останніх повідомлень православного інформаційного агентства «Русская линия».
Від 13 липня 2012 року прес-служба ВОО «Славянская гвардия» на порталі «Русская линия» опублікувала матеріал, в якому написала про «побиття на Україні через російську мову». Тут в більшій мові говориться навіть не про простих громадян, а про «недоторканих» народних депутатів України, яких ніби-то переслідують українські націоналісти. При цьому українська влада, за їх словами, виявляє повне безсилля в боротьбі з національним екстремізмом. Від імені громадян України можна прочитати застереження на випадок якщо президент України та правляча Партія регіонів не зможе захистити і гарантувати безпеку громадянам своєї країни, вони – ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ (уже не народні депутати) – забезпечать власну безпеку, реалізуючи право на самооборону.
Паралельно з цим, так звані російськомовні громадяни України, звертаються до президента РФ В.В.Путіна з просьбою озвучити їх збентежність такою ситуацією і «захистити» їх ЕТНІЧНЕ і мовне підгрунтя під час особистої зустрічі з президентом В.Ф.Януковичем 12 липня 2012 року. І тут відразу виникає думка, що ці славнозвісні російськомовні українці і не мають своєї незалежності від РФ.
Далі знову читаємо перелік дискримінаційних фактів щодо Партії регіонів та безпосередньо Вадима Колісніченка, а ні як не простих громадян України.
Це – тільки частина інформації, що опублікована цим православним інформагентством. А де ж про Бога, про вічне? Чи російське православне товариство нині крім проблеми російської мови в Україні нічого більше не турбує?
Давайте звернемо увагу на маніфест «Русской линии».
«В "Русской Линии" працюють виключно православні християни, які регулярно відвідують православні богослужіння і беруть участь в церковних таїнствах…». «В питаннях духовних ми безумовно слухаємо голосу церковної влади і рішуче виключаємо спроби деякої частини православних патріотів протипоставити послух іншим християнським добродіянням. Із урахуванням усіх цих стверджень, "Русская Линия" «на стороні влади… і відмовляється від будь-якої співпраці з не- чи анти-православними патріотичними організаціями, які здійснюють свою діяльність в середовищі «русского народа». Таким чином, «в кожному конкретному випадку прагнуть зрозуміти, які вигоди або втрати отримає Росія від подій, чи сприяють вони зміцненню Вітчизни».
А-а-а… Ось-бо і воно! От вам і відповідь на всі питання! Слово «православне» у назві інформагентства всього лиш прикриття для однієї із сотень провладних структур, створених за принципом ще радянських і покликаних утверджувати в масах безграничне підкорення, плазування і раболіпство перед владою.
До речі, українське духовенство підтримує рідну мову у статусі її єдиної державної. Причому це питання згуртувало як представників УГКЦ так і Православних Київского Патріархату. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій напередодні висловила стурбованість ситуацією, написавши звернення до голови Верховної Ради Володимира Литвина і народних депутатів. Під зверненням підписалися, зокрема, голова Патріарх Філарет, предстоятель УПЦ МП Володимир, верховний архієпископ УГКЦ кардинал Любомир Гузар, президент Всеукраїнського Союзу об'єднань євангельських християн баптистів В'ячеслав Нестерук, муфтій Духовного управління мусульман Криму Аблаєв Еміралі, головний рабин м. Києва та України Якоб Дов Блайх.