З наближенням дня закоханих, або як його ще називають днем святого Валентина, який звикли святкувати 14 лютого, в даній статті хочемо ближче дізнатися та усвідомити, що так зване свято собою являє, яке має походження та чи взагалі являється правдивим святом, святом любові?
У календарі Східних Церков 14 лютого згадуються наступні святі: Трифон, Перпетуя, Сатир, Ревокат, Сатурніл, Секунд, Феліцитата, Петро та Вендиміан. Натомість пам'ять трьох святих Валентинів українські Церкви відзначають 7 травня, 19 липня, 12 серпня. Бачимо що жодний з календарів не подає згадку про святого Валентина в цей день. У книзі «Життя святих» згадуються два Валентини: перший — єрусалимський диякон, мученик святої Церкви (згадується 16 лютого), другий належить до Севастійських Мучеників (22 березня).
Що стосується історії, то про підпільні вінчання святим Валентином закоханих є легендами, які не підтверджуються жодними джерелами з Церковних книг. А легенди варто розказувати хіба що діточкам і то перед сном.
Саме свято має язичницьке коріння, оскільки саме. В Римській імперії наголошувалося святі покровительки жінок і домівки верховної богині Юнони і бога Луперка. У місті Терні, що в 60 милях від столиці імперії Риму, 14-го лютого 269 року стали відзначати свято Юнони - верховної богині і покровительки жінок і сімейного вогнища. Цього дня всі жінки приносять їй жертви, просячи здорове потомство і заступництво в сімейних і любовних справах. Це свято плавно переходить в іншій - Луперкалії - вшановування бога родючості і очищення Луперка. Молоді дівчата пишуть любовні записки чоловікам і вкладають їх в спеціальну урну для долі. Чоловік, який вийме таку записку, повинен залицятися за тією, хто її написав. І найчастіше, ці залицяння закінчаться любовними утіхами і весіллям в майбутньому.
Ми ж маємо багато добрих християнських свят, котрі по своєму внутрішньому духовному змісту є набагато цінніші та глибші за цю слабку пародію на свято. Впевнений, що не кожен християнин знає скільки найважливіших свят в році відзначає Церква. Сумніваюсь, що кожен християнин, який так усердно святкує «день св. Валентина» знає, що в Церкві є поняття - рухомі і не рухомі свята. Також не кожен із християн, які виступають за існування цього псевдо свята, знають історію та символіку правдивих історичних свят Церкви, тай дня закоханих втому ж числі. Не кожен знає подвижницьку біографію свого небесного покровителя, чи навіть того самого святого Валентина.
Коли для прикладу запитати «валентинкових» людей – в чому полягає любов, або яку найвищу Любов ви знаєте? То гадаю, що відповіді були б різного характеру, на кшталт – приємне почуття, якась енергія, милі стосунки, теплі та щирі відносини і т.д. і т.п. Та й не факт, що відповіді взагалі б були. Лише одиниці відповідять словами Святого Письма - (1 Кор. 13, 1-13). І коли б співставили свої почуття із цією цитатою, то мабуть переоцінили б свої стосунки та любовне бачення.
Чи кожен хто говорить - «кохаю» любить безкорисливо, тобто просто так, що є кому дарувати свою любов? Чи кожен парубок бачить свою дівчину матір’ю своїх дітей? Чи кожен вміє, через призму кохання, не бачити вад та помилок своєї половинки? Чи кожен буде з нею при любих незручностях життя та при можливій важкій хворобі? Чи кожен здатний на самопожертву? Чи кожен розуміє значення любові? Тоді для чого встановлювати 14-те лютого святом?
Хоча як християни ми не можемо виступати проти любові, про котру так наголошують в цей день, проте ми чітко розрізняємо справжню жертовну любов, котра не обмежується часовими рамками і простором, і цей новопосталий зручний привід для підліткового блуду. Адже в цей день чомусь різко зростає продаж алкогольних напоїв та контрацептивних засобів. Ось вам і день закоханих, питання в що закоханих? Справжня любов випробовується роками та самопожертвою, а не «валентинкою» і всім тим, що супроводжує цей день. І не варто до цього приписувати святого подвижника Церкви Христової, тим самим піднімати авторитет, значимість та величність лжесвята.
Щирість почуття до іншої людини проявляється у факті укладення шлюбу, як Церковного так і цивільного, який охоплює всю відповідальність за життя іншої особи. Тому тілесне зближення хлопця і дівчини до укладення шлюбу є великою образою Бога, оскільки ще не має відповідальності. І розрив таких стосунків стає жахливим злочином як проти любові так і проти самою людини, яка створена для любові.
А скільки християнізованих українців знають, що 15 травня відзначається таке благородне свято, як - день сімї (родини)? Проте язичницьке – «святого Валентина» знають усі. Краще б українська молодь святкувала день сім’ї в ім’я майбутнього подружнього життя, а не «валентинську» розпусту, яка масово відбувається 14-го лютого!
Найкращий спосіб виявити свою любов і найчистіші почуття до своєї половинки — прийти з нею у храм Божий на богослужіння, подякувати Господу один за одного, та попросити чеснотливих стосунків у майбутньому подружньому житті. І не обов’язково для цього виділяти якийсь календарний день року, адже ті хто щиро кохають, проявляють любов щоденно. Можна навіть і припустити виділення означеного дня, саме з таким добрим дійством, однак називати його суто – «день закоханих», а не - «день святого Валентина».
Цікаво, що середньостатистичний українець витратить на подарунки до дня закоханих близько 500 гривень, а ось витратити більше 1000 гривень, можуть дозволити собі тільки 3% опитаних. А 10% респондентів не збираються купувати подарунки на суму, що перевищує 200 грвень. У той же самий час середньостатистичний американець планує витратити близько 126 доларів - на 8,5% більше, ніж у минулому році. Щороку на день закоханих продається більше 50 мільйонів троянд по всьому світі.
Цього дня очікують не так закохані, як більше підприємці. За даними асоціації вітальних листівок, сьогодні валентинки поступаються популярністю лише різдвяним листівкам. Почесне друге місце серед наприклад дванадцяти найбільших Церковних свят. Чи не занадто поважно? А коли даємо «на тацю» у Церкві дві гривні, то гривню забираємо здачі. Та й не все даємо. Невже у нас мало бідних, убогих, сиріт? Невже немає куди раціональніше витратити кошти? Трошки парадоксально получається.
З цього древнього святкування чітко видно, що це свято має не християнське коріння. І точно не українське походження. Однак ми чомусь такий наївний народ, що підбираємо усе чуже та ще й пишаємось цим не розібравшись у значенні. Цікаво що буде далі…? Може дійде до того, що буде як у Англії, де люди дарують подарунки та любовні послання не тільки коханим, але й домашнім улюбленцям – собакам, кішкам і навіть коням? А можливо переймемо звичай ямайців де існує традиція, яка може шокувати скромних туристів – в день закоханих тут проходять «голі весілля» – з одягу на наречених лише їхні обручки? Як на мене, то краще б перейняли традицію німців, які вважають Валентина покровителем психічно хворих, прикрашають в цей день всі лікарні червоними стрічками, а в каплицях проводять спеціальне Богослужіння.
Ми ж сучасні українці, а не древні римляни. Ми віримо у Триєдиного Істинного Бога, а не в чужих – вигаданих. Нам є у кого просити благословення та опіки для любовної сфери. У нас є численні, християнські, моральні свідчення стосунків між молодими парами (напр. Тов.8.4-9). Тому не варто переймати те, що нам осоружне з природи самої речі, та ображає Бога.
«Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде й нема другого, щоб підвести його» (Екл.4.9)
Автор: Юрій Свищ