Зірки сучасного шоу-бізнесу: окультно-демонічне ідолослужіння
Мова наша піде про американських мега-зірок і той «продукт», який вони викидають на світовий ринок. Дехто запитує себе: чи варто говорити про цей бруд на cторінках християнського порталу? Одначе, враховуючи всеприсутність сучасних медіа та їхній неабиякий вплив на свідомість (як і підсвідомість) та формування особистості, – таки варто. Тим паче, що нині цей вплив набагато згубніший і небезпечніший, ніж навіть ще кілька років тому.
Сьогодні зірці шоу-бізнесу замало бути сексуально емансипованою, скандальною та епатажною: тепер модно бути на темній стороні. А забави з окультизмом, а деколи і з дещо завуальованим сатанізмом, не зарезервовані лише для “марґінальних” груп на кшталт Мерліна Менсона чи Ґорґороф. Сьогодні вони присутні в попсових кліпах, які крутять по всій планеті (і на М1 також).
Звичайно, якщо ви чи ваші діти не дивитесь телевізор, не користуєтесь Інтернетом і радіо, то ви сміливо можете пропустити цю статтю. Всіх інших запрошую переглянути мій суб'єктивний аналіз деяких антихристиянських і сатанинських посилів сучасних “зіркових відео” (які я склав у такий собі хіт-парад), що стають видимими і зрозумілими при складанні докупи певних деталей.
На третій сходинці – нібито нешкідливий і типовий на сьогодні кліп виконавиці Kesha. Молоді люди танцюють і тусять у клубі, всім весело і прикольно, проте Кеша співає про щось більше, ніж вечірка (переклад мій):
Ми керуємо цим містом, як клубом,
і тобі не варто з нами зв'язуватись.
Ісус у мене на кольє...
Ми танцюємо до отупіння, наші тіла німіють,
Ми будемо вічно молодими, ми - суперзірки...
Цей текст можна трактувати по-різному, але напевно, що не отупілий натовп керує процесом. Усім відомо, що зірки не тільки є авангардом моди і смаків для мас, але також мають і неабиякий вплив на суспільну думку й навіть на релігійні вподобання (згадайте істерію навколо Каббали: все почала Мадонна). От і Кеша “керує клубом”, впроваджуючи моду на явну непошану до релігійної символіки – нівелюючи символ Господнього Хреста до рангу звичайної біжутерії. Та - таким чином - по суті, зневажаючи і оскверняючи все те, що для всіх християн є благоговійно-святим і вельми дорогим.
Проте все це - лише квіточки порівняно з тривожною сценою, яка стається в апогеї цієї вакханалії. Кеша з даху хмарочоса кидається вниз, на танцюючий натовп, але в останню мить блискавка зупиняє падіння, і всі залишаються живі. Здається, це натяк на безсмертя суперзірок, – проте у реальному житті воно виглядає інакше.
Клуб 27. У США «вічно молодими» називають зірок, які рано пішли з життя. Зокрема, це «члени клубу 27» – талановиті музиканти, що померли у 27 років. Серед них Хендрікс, Кобейн, Моріссон, Джоплін, тепер ще Вайнгауз. Смерть кумирів завжди оповивали незрозуміл й дивніі обставини і легенди. Герой фільму «Імаджнаріум доктора Парнаса» Тоні в одній зі сцен говорить про цих людей так: «Вони не постаріють і не погладшають. Вони не стануть кволими чи хворими. Вони поза страхом... тому що вони вічно молоді. Вони – боги... і ти можеш до них долучитися». За іронією долі, Хіт Леджер, який мав вимовляти ці слова, помер у 22 роки.
Отже, Кеша оспівує «вічну молодість» через самогубство? Чи, може, платою за успіх, багатство і славу, як у ситуації з «клубом 27», є смерть? Хоч би як там було, у найкращому разі автори цього кліпу - свідомо чи несвідомо - пропагують суїцид.
2. Christina Aguilera - Not Myself Tonight
Not Myself Tonight - можна перекласти як «я сама не своя цієї ночі». Кліп розпочинається доволі брутальними еротичними сценами, в яких Аґілера виступає або в ролі секс-рабині, або ж як агресивна німфоманка. Можна сказати, що героїня впала в сексуальне божевілля. Це нібито підтверджує текст пісні:
Я роблю речі, яких раніше не робила:
попередня я – зникла, я почуваюся новою;
якщо тобі це не подобається то іди на...
Я багато танцюю і п’ю, мені добре.
Я цілую всіх хлопців і дівчат...
Проте друга частина кліпу розкриває нам дещо інше значення цих слів. Ми бачимо, як Аґілера, вбрана у біле, спалює свій гардероб. Якщо уважно придивитись, то можна помітити хрестик на її шиї.
Далі вона з’являється на порозі якоїсь величної будівлі або храму, проте це явно не церква, оскільки все надто чорне. Тут автори граються з символікою кольорів. У першій сцені співачка спалює своє минуле (гардероб), будучи ще доброю (білий одяг, хрестик); проте далі домінує чорне і темна гама, що свідчить про її перехід на темну сторону. Це підтверджує текст: «попередня я – зникла, я почуваюся новою», і подальші сцени.
В кульмінації кліпу розпочинається оргія на тлі готичних церковних вітражів. На одному з них дуже добре видно Христа – Доброго Пастиря. Це вже явне богохульство, глум і профанація святині, що теж є улюбленою практикою сатаністів. Одночасно Крістіна виливає на себе чорну рідину, схожу на смолу, що, певно, символізує гріх і зло.
Отже, ця пісня не про те, як людині вибиває клепку і вона стає неконтрольованою німфоманкою, чи про оргію в традиційному значенні. Враховуючи текст і образи – це більше скидається на одержимість («сьогодні я почуваюся неконтрольованою... чи це я?.. покличте лікаря, бо я втратила розум»), сатанинські ритуали (профанація святині, сексуальні оргії), а також перехід в чорну магію чи щось подібне (чорна смола).
1. Lady Gaga – Merry the night
А на першому місці, звичайно, – королева індустрії Lady Gaga, яка ще називає себе «монстром слави». Майже кожен її кліп насичений антихристиянською та окультно-демонічною символікою. Після Bad romance, Alejandro, Judas вона дарує глядачам ще одне повчальне відео – Merry the night, що означає «одружитися з ніччю». Оригінальний кліп триває понад 13 хвилин і розпочинається з розповіді Стефані Джерманота (справжнє ім’я) про її травматичне минуле, і як вона намагається майстерно заповнити провали у пам’яті. Глядач поступово усвідомлює, що Ґаґа – в лікарні для психічно хворих; її оглядає лікар: «все пройшло добре», - каже вона, - проте на спині у Ґаґи синці, й сама вона виглядає не надто здоровою. Наприкінці цього психіатричного вступу Стефані каже: «Знаєте що? Я стану зіркою, бо мені вже більше нема чого втрачати». Ця фраза є ключем до розгадки подальших сцен.
Леді Ґаґу доправляють додому, вона відсипається. Раптом до неї дзвонить агент: він відмовляє їй у співбесіді. Стефані розгублено вимовляє у слухавку: «... але ж я – артистка»; але це не допомагає, і вона впадає в повну істерію, під час якої з’являються образи Ґаґи – балерини.
З цим своїм творчим «я» Стефані зі сльозами прощається і фарбує волосся: готується до свого «подружжя».
Переломним моментом стає поява Ґаґи у дивній будівлі. Її стеля заповнена символами, на другому поверсі стоять молодики атлетичної статури і вивчають Джерманоту, яка дивиться на них із нижнього ярусу. Стає зрозумілим, що між цією групою і нашою героїнею є межа, яку вона мусить переступити. За символами ми здогадуємося, що це є «люди ночі».
Спочатку бачимо величезний якір, що є символом надії. На стіні готичний напис: “The Cross is My Anchor” (Хрест є моїм якорем). Проте Ґаґа явно не завітала у сусідню церковну парафію, оскільки є ще й інші символи, які про це переконливо свідчать. Насамперед, напис про хрест написаний задом наперед! В окультизмі обернення чогось означає заперечення, тому сатаністи перевертають Розп’яття і читають на чорних месах “Отче наш” задом наперед. Інші символи: Нептун із тризубом – язичницький бог вод, також шанований в окультно-магічних практиках; місяць – символ ночі, жіночого начала і зла.
Камера поступово піднімається вгору, і ми бачимо залитий сонцем купол будівлі, який змінюється на вищир місяця. Одруження Ґаґи з ніччю відбулося.
Тепер наша героїня знаходиться на «фабриці зірок» – вона вчиться танцювати, інструктор поправляє її. І Джерманота добивається успіху: її запрошує найбільша рекордингова компанія у США Interscope (де Ґаґа зараз працює), після чого слідує переїзд до Лос-Анджелесу і блискуча кар’єра.
В кінці кліпу бачимо досить страхітливу і незрозумілу картину: жінка, одягнена в червоне, у повній темряві між пекельним полум’ям. Великий, модний капелюх (які полюбляє Ґаґа) повністю закриває її голову. Цей образ абсолютно випадає зі стилю відеокліпу, і стає зрозумілим що це – певне «послання», меседж. Враховуючи слова самої співачки – «я буду зіркою, бо мені нема чого втрачати», – можна здогадатися, що насправді, отримавши славу, багатство і вплив на маси, втратити можна найцінніше – свою душу (брак голови, пекло). Саме це передбачає «вінчання з ніччю»:
Я одружуся з темрявою,
Буду кохатись до нестями.
Я - солдат своєї пустки,
Я – переможець.
Підсумовуючи переглянуті відеотвори, можна ствердити, що в них домінує фаустівський мотив продажу власної душі за славу, гроші тощо. Хоча про це не говориться прямо, але натяки на “вічно молодих” зірок, одержимість, окультно-містичні практики і бажання бути популярним за будь-яку ціну вказують на девіз темної сторони мультимільярдного шоу-бізнесу: замало бути талановитим – ти маєш перейти на темну сторону.
Можна подумати, що це простий епатаж, бажання шокувати; але ці мотиви занадто часто повторюються у різних виконавців, навіть за кордоном (в Японії чи Південній Кореї). Також не можна судити режисерів за брак фантазії і брутальний плагіат. Очевидно, що “чорні мотиви” закладаються свідомо й масово, вперемішку з антирелігійними посилами. Тому наші “поющіє труси” – невинні кульбабки порівняно з мегапопулярними «монстрами слави».
Цікаво, що реакція християнських громад на такого роду твори є, м’яко кажучи, млявою. Враховуючи підрив авторитету Церкви і масову секуляризацію суспільства, можна зрозуміти, чому так легко виконавці дозволяють собі маніпулювати християнськими символами і використовувати окультно-демонічну тематику, що навіть 10 років тому було неприйнятним. Таким чином, не відчуваючи жодного опору, сатанізм та окультизм входять у масову культуру і свідомість сучасної західної цивілізації, а те, про що ми тут говоримо, – відверті натяки.
Іван Федорич
Джерело: credo-ua.org