Не будь рахітником у вірі - твоя віра має рости..Віра — це дар Божий. « Ніхто не може прийти до мене, — каже Христос, — якщо мій Отець, що послав мене, не притягне його до мене » (Ів., .6,44). Але що Віра є також особистою відповіддю людини, вона може, з ласкою Божою, співпрацювати, щоб її розвивати, щоб її побільшити. Це все здійснюється у вірності Христові через Церкву. Вірити більше і глибше — це більше і глибше приставати до Христа, з'єднуватися з Ним через Євангелію, молитву, Святі Тайни та щоденне життя.

Віра, одержана в Хрещенні, — це зерно; але зерно є на те, щоб перемінилось у рослину, в дерево; а дерево має давати овочі.

Твоя Віра має рости, але не:


— шукаючи безперестанно нових «причин аргументів», щоб вірити;
— «уявляючи» собі доброту, силу, любов Божу;
— намагаючись «відчувати» присутність Божу;
— переконуючи себе нібито міцніше віриш.

Твоя віра буде розвиватись, якщо підеш за Христом, не тільки з релігійною діяльністю, але з буденністю твоєю, з цілим твоїм життям: « Якщо хтось хоче бути моїм учнем, хай іде за мною ».
«Має вартість тільки та віра, що діє любов’ю» (Гал., 5,6).
— Твоя віра може зменшуватись; може і вмерти. Як? Якщо ти залишаєш Христа і повертаєш до ідолів. 

Які ж твої ідоли?
— твоє тіло: така й така пристрасть...;
— твій розум: прив’язання до таких-то ідей...;
— твоя чутливість: симпатія надмірна до...;
— твоє багатство ; — котре ?
— твоя одіж ? — твій телевізор ? — твоє авто? — твоя автоматична пральня?
Або:
діяльність тільки тому, що ти любиш «робити щось »,
— праця тільки для заробітку, бо ти хочеш накопичити грошей;
— боротьба робітників — тільки тому, що ти любиш заколот, бо запальний ти, бо « ненавидиш » несправедливих.
Ти не можеш служити двом панам. Треба вибрати. Віра — це вибрати Ісуса Христа... і все інше, але для Ісуса Христа та для Царства Отця.
Якщо твоя віра зменшується, це тому, що ти думаєш тільки про тебе і не хочеш зобов’язатись та жертвуватись.

Маєш труднощі у Вірі? Які?
Перепони інтелектуальні? — Не борись проти ідей: іди до Ісуса Христа, і у його світлі будеш роздумувати спокійніше та з кращими результатами.

Перепони від Церкви? — Чому зударяєшся з іконами, свічками, рясами, попередженнями, засудами?... Іди до Ісуса Христа. Господь живий в Євангелії, в Євхаристії об’явить тобі, що Він той самий Живий і в Церкві.

Перепони моральні? — Благай Ісуса Христа: Він тобі поможе і простить у Тайні Сповіді. Твоя Віра віднайде свою ясність. Бо, якщо хочеш бачити ясно, треба вичистити твої окуляри; якщо хочеш бачити далеко, треба вийти з твоєї хати.

— Не бійся: якщо ти щиросердий і щедрий, твої кризи у Вірі — це кризи розвитку. Перепони тоді — це нагоди до вищого піднесення; так як гребля затримує воду і примушує її підноситись, щоб дати їй нову і більшу силу. А чим більше ти поступатимеш у Вірі, тим більше неясностей знаходитимеш, бо на землі Бог завжди буде «неясний». Людське світло неспроможне Його відкрити; воно навіть є перепоною, найтендітнішою перепоною, бо як ти почнеш «дивитись » по-людському на особи, на події, на світ, твій зір Віри затемниться.

Не будь рахітником у Вірі.
Розвивайся гармонійно і не вдовольняйся — в дорослім віку — Вірою, що годиться юнакові, чи може... і дитині.

— Юнак відкриває, що він — одинокий, що він — великий світ, відрізнений від матеріального і зовнішнього світу. Він обсервує себе, аналізує, тремтить, і, збагнувши себе та стаючи паном себе самого, поволі впевнюється. Зайнятий самим собою — собою, як проблемою, як загадкою — раптом підносить очі, і — дорослий — відкриває світ та своє активне місце в світі.

Майже завжди в тім самім часі у Вірі він стрічає Христа, особу історичну, але й живу, з котрим можна нав’язати зносини на рівні своєї особистости, а навіть злучитись у найінтимнішій приязні.

Віра дорослого, зберігаючи і розвиваючи ту глибоку злуку, мав відкрити тайну Цілого Христа: Христос — центр історії х « надхненник » її; центр світу і працівник у нім через свого Святого Духа, щоб здійснилось Царство Отця.

— Якщо ти будеш жити вірою дорослого, не існуватиме для тебе проблема « поділу » твого життя: з одного боку християнське життя, з другого — звичайне. Буде лиш єдине велике спокійне зусилля всього твого єства, щоб злучитись, у Христі, з Ним, через Нього усіма твоїми найменшими словами, найменшими ділами, із задумом Бога Отця, з тим планом, що розвивається і здійснюється у світі.
Твоє життя буде справді успішне тільки тоді, коли ти зможеш щиро сказати: « Моє життя — це Христос ». 

Мішель Куаст
Шлях до успіху.
Видавництво оо.василіян
Рим, Італія, 1974 р
Християнський портал КІРІОС за матеріалами dclvivua.

Вхід/Вихід