Зараз багато людей говорять про настання "кінця світу". У певних місцях навіть вивішували бігборди з "датою", коли він начебто настане. Усі такі "пророцтва" завжди закінчувалися нічим. Проте людей і надалі хвилює це питання: чи він все ж настане, а якщо настане, то коли? Шукаючи відповіді на це питання, слід, перш за все, звернутись до першоджерела - до Святого Письма. У Своїх проповідях про це наголошував Ісус Христос, пізніше - Його апостоли; на цій темі особливо сконцентрована остання книга Біблії - «Об'явлення св. Івана Богослова».
Наше розуміння "кінця світу" має певні уявлення, проте ми не знаємо день, місяць і рік, коли це станеться. Бачення Апокаліпсису значної кількості людей є помилковим, саме через те, що мало хто вникає в суть Святого Письма. Існують наступні сценарії розвитку подій: загибель у великих природніх катаклізмах, падіння комети, сходження Землі зі своєї осі та ін. Проте чого очікує справжній християнин: катаклізмів, катастроф? Можливо, ми занадто вже сконцентровуємо свою увагу не на тому, що потрібно насамперед? Правдиві християни, очікуючи прихід Христа, не бояться Судного Дня, бо Ісус має прийти, щоби до Своєї слави взяти тих, хто цього прагне. Тобто, прийде не забрати життя, але дати його навічно.
Як нам до цього приходу належно підготуватися? - Має спитати себе кожен: чи готовий я відкрити свою душу Богу? Що маємо зробити задля того, аби стати спадкоємцями Його Вічного Царства? Дуже важливим тут є те, що Христос є постійно з нами, наше серце є готове його прийняти: "Я - двері. Хто ввійде крізь Мене, - спасеться. Увійде він, вийде - і знайде пасовисько!" (Ів. 10:9). Ми маємо можливість запросити Бога до себе і залишитися з Ним назавжди, а Він принесе до нас все Царство Своє. Приміром, на Святій Літургії, в проповіді Слова Божого та церковних Таїнствах й, передусім, Покаяння та Євхаристії є присутній Сам Ісус, з Яким можна злучитися повністю.
Очікуючи на "кінець світу", ми часто не розуміємо суті його "кінця". Люди так зосереджені, що не помічають, що він і так настає кожен день, тільки для кожного індивідуально. Для людини, яка померла, вже настав той "кінець світу". А вона, можливо, навіть і не сподівалася, що він так швидко наступить. Живемо в реальності, але не розуміємо суті багатьох речей. Справді, нам потрібно готуватися до "кінця світу", та ця підготовка повинна бути правильною. Бог постійно на Божественній Літургії промовляє до нас: «Зі страхом Божим і з вірою приступіть»; але часто ми уникаємо цього духовного і навіть "фізичного" - в Таїнстві Причастя єднання з Ним і відмовляємося, говоримо, що, мовляв, ще не готові: "Боже, почекай. Можливо, пізніше ще прийдемо".
Так Бог скаже і після нашої смерті: «Зі страхом Божим і з вірою приступіть», - «Заходьте до Мене в Царство». А ми також скажемо, що недостойні і нам тут не місце. Не були злучені з Ним на землі, не можемо бути разом і на Небі. Боїмося чого завгодно, але не маємо страху перед Богом. Любимо все, але не відкриваємо любов свого серця Богу. Чекаємо на те, чого не потрібно чекати, і ніяк не чекаємо того, що дуже вартує всієї нашої уваги. Страхаємося смерті та зовсім не хочемо собі допомогти. Ісус Христос забирає від нас цей страх, і люди, які правдиво й повсякчас живуть з Богом, страху не мають, бо носять у собі Любов, Яка ніколи не залишає їх. Це все є реальністю; вона існує незалежно від нас: чи ми приймаємо її чи ні. Вибір завжди за нами і від нашого вибору залежить, якою буде наша вічність.
«Я - ВОСКРЕСІННЯ І ЖИТТЯ. ХТО В МЕНЕ ВІРУЄ, ТОЙ, ВМЕРШИ, - ЖИТИМЕ!» (Ів.11:25).
Ігор Посоленик
gloria.ucoz.net